“Здоров’ятворча діяльність – стратегія формування навичок розумного способу життя”

Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація: «Компетентнісна освіта: специфіка навчальних предметів»

Секція: Секція «Фізичне виховання та основи здоров’я»

Тема інноваційної розробки: “Здоров’ятворча діяльність – стратегія формування навичок розумного способу життя”

Автор інноваційної розробки:

Аношина Вiра Юріївна, вчитель хімії та біології, кваліфікаційна категорія спеціаліст ІІ категорії.

Контактна інформація про навчальний заклад:

Запорізький багатопрофільний ліцей №99 Запорізької міської ради Запорізької області, директор Солдатєнко Ольга Василівна.

Адреса школи: вул. Героїв 93-ї бригади,

м. Запоріжжя, 69114

тел./ факс: (061) 286-29-21

E-mail: litsey99@ukr.net

Адреса сайту:  http://litsey-99.at.ua

 

 

 

Провідна педагогічна ідея досвіду

Формування навичок розумного та здорового способу життя, позитивної мотивації до навчання, створення умов для постійного творчого самовираження учнів, їх особистісного розвитку і самовдосконалення, формування потреби в подальшому саморозвитку і навчанні протягом усього життя з урахуванням вимог розвитку сучасного суспільства.

Проблема, на розв’язання якої спрямовано проєкт:

«Цифрове» покоління (покоління «head down») вимагає від вчителя інших підходів та методів до навчання та виховання учнів. Поява таких проблем, як: астенізація будови тіла, зниження м’язової сили, недостатня сформованість дрібної та великої моторики, емоційна лабільність, потребують інтеграції багатьох рівнів, а перш за все, інформаційного середовища. Побудова індивідуальної траекторії освіти для учнів, організація навчальної проєктної діяльності, підтримка творчої інноваційної діяльності з інтродукцією здоров’язбережувальних технологій – перспектива гармонійного розвитку особистості підростаючого покоління.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Здоровя – це не подарунок, який людина отримує один раз і на все життя, а результат свідомої поведінки кожної людини і всіх в суспільстві.

(П. Фосс, німецький валеолог)

Реформування освіти призвело до інтенсифікації та ускладнення навчальної діяльності учнів. При постійно наростаючих і мінливих обсягах, складності й новизні інформації, обмеженості часу, зміні кількості та якості джерел інформації до учнів висуваються підвищені вимоги, що постає фактором ризику для їхнього здоров’я.

З огляду на ці обставини, першочерговим завданням стає науково обґрунтована регламентація навчальної діяльності учнів, що базується на створенні фізіологічно й гігієнічно раціональних умов і оптимальної організації освітнього процесу.

Оптимізація освітнього середовища припускає постійне удосконалювання комплексу дослідницьких методик з метою виявлення особливостей особистості учня й наступної індивідуалізації освітнього процесу, зокрема забезпечення оптимального за ступенем труднощів навчання для кожного учня. Такий підхід забезпечує стійкий рівень працездатності і функціонального стану, збереження здоров’я й ефективний розвиток здібностей школярів.

Стан здоров’я підростаючого «Цифрового» покоління (покоління «head down») – найважливіший показник благополуччя суспільства і держави. Від вчителя вимагають інших підходів та методів до навчання та виховання учнів.

Успішне вирішення цього питання покращить майбутнє нашої країни, її демографічне, соціальне й економічне благополуччя, забезпечення обороноздатності та безпеки країни і, найголовніше, – фізичне і моральне здоров’я всього суспільства.

Тож, головним питанням сьогодення є збереження та відновлення здоров’я дітей у період освітнього процесу, що дасть їм можливість вийти за межі медичних установ, зменшити кількість пропусків занять, брати активну участь у шкільному житті, реалізувати творчо навчально–дослідні проєкти, залишатися фізично та психічно здоровими особистостями в еру розвитку сучасних ІТ–технологій.

Реалізуючи ключові завдання державної політики, адміністрація приділяє особливу увагу збереженню здоров’я учнів ЗБЛ № 99. Консолідуються зусилля всіх зацікавлених сторін – система освіти освітнього закладу сьогодні сприймається як територія спільної відповідальності органів виконавчої влади, медичних працівників, педагогів, батьків, громадських організацій, як майданчик з вироблення системних, узгоджених дій в даному напрямку.

Протягом багатьох років у ЗБЛ № 99 здійснюється робота з формування комплексної моделі збереження та зміцнення здоров’я учнів, розвитку їх фізичної культури. Спільна робота будується на принципах добровільності, компетентності, сучасності, єдності, системності та послідовності, наступності та індивідуального підходу до кожної дитини і кожної сім’ї.

Перспективи подальшої реалізації проєкту

Подання проєкту на розгляд міської громади з метою отримання гранту на придбання необхідної кількості АПК «АРМІС» для своєчасного дослідження рівня розвитку основних систем організму дитини під час освітнього процесу.

Впровадження та розповсюдження інформації серед навчальних закладів міста з метою корекційної роботи в межах інклюзивного освітнього середовища.

Науково-теоретична база досвіду

Нормативні документи

  1. Наказ Міністерства охорони здоров’я україни. Міністерства освіти і науки України 242/329 від 01.06.2005, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 р. за 661/10941 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах».
  2. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Освіта, охорона здоров’я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення". Постанова Верховної Ради України; Рекомендації від 13.01.2015 № 96–VIII.
  3. Про затвердження Положення про Тимчасову міжвідомчу комісію по захисту здоров’я дітей. Постанова Президії Верховної Ради Української РСР; Положення від 12.02.1991 № 714–XII.
  4. Методичні рекомендації з комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків при масових лікарських оглядах. Органи влади СРСР; Рекомендації, Схема від 27.04.1982 № 08–14/4.
  5. Наказ Міністерства освіти України № 188 від 25.05.98 р. “Про нормативні документи з фізичного виховання”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України м.Київ. Ст. 2.1.3. Стратегічними цілями фізичного виховання дітей і
    молоді  є  формування  у  них  фізичного,  морального і психічного здоров’я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу  і  звички  до самостійних занять фізкультурою і спортом, набуття знань і вмінь здорового способу життя.

 

Стисла анотація досвіду

Лозовицький О. основну мету роботи щодо пропаганди ЗСЖ вбачає у формуванні позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури здоров’я; знайомства молоді з основами здорового стилю життя, формування свого стилю здорового життя, здійснення профілактичної роботи з негативними проявами; формуванні теоретичних і практичних навичок здорового способу життя, формуванні творчої особистості, здатної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації [4]. Іванова І., Гвоздій С., Поліщук Л., Козикін А. до основних складових здорового способу життя відносять: режим праці та відпочинку; організацію сну; режим харчування; організацію рухової активності; виконання вимог санітарії, гігієни, загартовування; профілактику шкідливих звичок; культуру міжособистісного спілкування; психофізичну регуляцію організму [2].

Становлення і розбудова України як суверенної держави визначає нові орієнтири в галузі освіти, що зумовлює модернізацію педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу, викликає потребу розвитку інноваційної діяльності вчителів, спрямовуючи їх увагу на виконання соціального замовлення – виховання здорової, гармонійно розвиненої особистості учня. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що освіта повинна бути зорієнтована на “виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності” [2, с. 5]. Ефективне упровадження здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі можливе завдяки оптимізації навчально-виховних можливостей у цьому напрямку та впровадженню методів і форм організації сприятливого життєвого середовища.

У наукових напрацюваннях, що стали класикою педагогічної думки (Я. Коменського, А. Макаренка, Г. Песталоцці, М. Пирогова, Ж.–Ж. Руссо, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського), та у сучасних дослідженнях (І. Беха, Є. Зайнера, Г. Зайцева, О. Зазимко, Н. Кичук, О. Савченко, Т. Савустьяненко) науковці наголошують на тому, що, тільки поклавши в основу освітнього процесу гуманістичні засади, можна побудувати здоров’язбережувальний освітній простір.

Реалізація в педагогічному процесі принципу збереження та зміцнення здоров’я його суб’єктів передбачає зміну ціннісних орієнтацій і привнесення у систему цінностей здоров’я його суб’єктів:

– відбір освітніх програм повинен здійснюватися з урахуванням того, що учень має одержати достатні знання про здоров’я своє та інших, способи його збереження та зміцнення;

– структура змісту освіти повинна забезпечити умови, за яких у кожного учня складаються цілісні знання про здоровий спосіб життя, можливі життєві стратегії, відповідальність самого учня за своє здоров’я.

Організація здоров’язбережувального освітнього процесу пов’язана зі змінами на трьох його рівнях: ціннісно-орієнтаційному, предметно-змістовному та організаційно-діяльнісному.

Виховання учнів і турбота про збереження здоров’я підростаючого покоління було однією із провідних проблем наукової і практичної діяльності Василя Олександровича. Він стверджував: «Добре здоров’я, відчуття повноти, невичерпності, фізичних сил – найважливіше джерело життєрадісного світосприймання, оптимізму, готовності здолати будь–які труднощі» [6, с. 125].

Сухомлинський В.О. вважав, що «Фізична праця відіграє таку саму важливу роль у формуванні фізичної досконалості, як і спорт. Без здорової втоми людині не може бути повною мірою доступна насолода відпочинком» [6, с. 137].

Сухомлинський В.О. наполягав на постійному провітрюванні приміщень, де проходять уроки і діти відпочивають. На його думку, внаслідок тривалого перебування дитини в приміщенні, тобто «кисневого голодування», можуть виникнути проблеми з очима, порушення обміну речовин, а тому дитина втрачає здатність до зосередженої розумової праці. Саме тому, учні школи тривалий час перебували на свіжому повітрі, особливо восени й у весняні та літні дні [6, с. 129].

Не менш важливим напрямом збереження здоров’я школяра є запобігання перенавантаженню під час навчання. Педагог вказував на необхідність індивідуально підходу до кожного учня, бачити розумову роботу кожної дитини; піклуватися про повсякчасний розвиток знань; не допускати, щоб навчання перетворювалося на нескінченний процес вивчення; надавати учневі вільний час.

Науково обґрунтовані педагогічні ідеї, які втілив В.О. Сухомлинський, є актуальними і для сучасної школи. Вони спрямовують діяльність педагогів у справі формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодінні життєвими навичками здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки.

Психічне здоров’я утворюють позитивні емоції і почуття, воля, самосвідомість, самовиховання, мотивація поведінки, стреси, психотравми, резерви психологічних можливостей людини, запобігання шкідливих звичок, формування гігієнічних навичок і позитивних звичок.

Духовне здоров’я – це здоров’я в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури українського народу, розвиток позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності.

Соціальне здоров’я – соціальні потреби та інтереси, етика родинних зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації, формування потреби вести здоровий спосіб життя.

Інтелектуальне здоров’я – це можливість відкрити наші уми для нових ідей та досвіду, які можуть допомогти в поліпшенні особистої, групової та суспільної взаємодії *.

На шляху до інтелектуального здоров’я необхідно витрачати більше часу на навчання, наприклад читання книг, журналів і газет, для того щоб бути в курсі поточних питань та ідей.

Одним із складових здоров’я є і творчість. Тому що саме творчий підхід до вирішення будь–яких життєвих проблем, завдань робить людину здоровою. Ось чому тема створення у школі здоров’язбережувального середовища є такою актуальною.

Результативність впровадження досвіду

 “Education is not the filling of a pail, but the lighting of a fire”.

Реалізація проєкту “Здоров’ятворча діяльність – стратегія формування навичок розумного способу життя” в освітньому середовищі сприяє підвищенню якісних і кількісних показників мовленнєвого розвитку, активному прямому спілкуванню з однолітками; формуванню здоров’язбережувальної свідомості, що створює умови для всебічного гармонійного розвитку особистості. Реалізація компетентнісного підходу: використання шкільних знань і умінь задля вирішення реальних життєвих ситуацій; здатність робити умовиводи в процесі розв’язання та інтерпретації певних життєвих проблем; творча самореалізація та саморозвиток учнів; особистісне становлення. Підвищення емоційного, психологічного, фізичного благополуччя дітей та їх батьків. Покращення соматичних показників здоров’я. Наявність потреби в здоровому способі життя та можливості його забезпечення.

Репрезентація досвіду

“Здоров’ятворча діяльність – стратегія формування навичок розумного способу життя” в межах реалізації міського проєкту «Управлінська сотня кадрового резерву» 2018–2019 н.р., автор розробки Аношина В.Ю. Режим доступу: https://drive.google.com/open?id=1afbToRWZfcNhbvNWmUZQOd-S_Dnu2zuD

Участь у роботі районних семінарів членів ТГ з теми ЗЗ:

«Створення умов для розвитку інноваційного потенціалу вчителів Ф/К в системі модернізації змісту та структури фізичного виховання  учнів у 2018–2019 н.р.»

Федоріна Ж.А. Тематичні майстер-класи в номінаціях «Фізичне виховання та ЗСЖ» «Шляхи впровадження концепції національно-патріотичного виховання під час занять фізичною культурою». Тренінг «Чирлідинг на уроках фізичної культури»

Федоріна Ж.А. «Прийоми педагогічної техніки. Організація праці вчителя»

Конкурс малюнків «Спорт заради миру»; флешмоб змагання «Дитячи забави»; змагання «Веселі старти»; «Арт-бол»; спортивне багатоборство «Швидше! Вище! Сильніше!»

Розробка та впровадження напрацювань керівників ТГ «Ортобіотика»:

«Технологія формування навичок здорового способу життя ліцеїсток старшого шкільного віку на уроках фізичної культури». Автор: Федоріна Ж.А., учитель фізичної культури, спеціаліст вищої категорії, «учитель-методист» https://goo.gl/MA74Xu.

«Корекція постави дітей молодшого та середнього шкільного віку в умовах позитивного виховного простору ліцею», Сахно О. В., учитель фізичної культури, спеціаліст; Всеукраїнський рівень (представлено на всеукраїнській конференції «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості: теорія, практика, досвід»).

Компоненти єдиного інформаційного простору ЗБЛ №99

1. Сайт ліцею http://litsey–99.at.ua.

2. Сайт психологічної служби http://personagrata–lyceum.jimdo.com.

3.Сайт творчих груп «Как помочь учиться с удовольствием?» http://eduspase99.wix.com/creativgroup

4. Сайт учителів початкової школи http://nachalkalyceum99.jimdo.com/

5.Сайт для реалізації Концепції національно–патріотичного виховання http://eduspase99.wixsite.com/patriotic–education

8. Сторінка ЗБЛ №99 у мережі «Фейсбук» https://www.facebook.com/zbl99/

Теги: здоров’ятворча діяльність, ЗСЖ; духовне, соціальне, інтелектуальне, психічне здоров’я; здоров’язбережувальні технології

Посилання на матеріал    http://chemistry.sytes.net/metod/

Категория: Выставка 2019 | Добавил: litsey-99 (26.12.2019)
Просмотров: 229 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]