«Творчий підхід до розвитку комунікативної компетентності учнів на уроках української мови та літератури»

Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація: «Нова українська школа: оновлення змісту викладання  навчальних предметів»

Секція: «Філологія»

Тема досвіду: «Творчий підхід до розвитку комунікативної  компетентності учнів на уроках української мови та літератури»

 

 

 

Інформація про автора досвіду:

Кармін Оксана Вікторівна, вчитель спеціаліст

 

 

 

 

 

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Комунікативна спрямованість під час викладання української мови та літератури допомагає реалізувати розвивальний, ціннісний та виховний аспект навчальних предметів. Різноманітні творчі завдання, в основі яких лежить комунікативний характер, спонукають учнів до контролю власних висловлень та позитивно впливають на розвиток комунікативної компетентності школярів. Комунікативні ситуації сприяють розвитку інтелектуальних, розумових здібностей учнів та кращому запам’ятовуванню опрацьованого матеріалу. У школярів поступово виробляються навички самоосвіти.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

За результатами міжнародного дослідження PISA, проведеного в Україні в 2018 році, 74% українських учнів досягли другого (базового) рівня сформованості читацької компетентності (у країнах OECD – 77%) – тобто 26% українських 15-річних учнів не мають базового рівня в читанні (у країнах OECD – 23%). Водночас, 5-6 рівня досягли лише 3% (у країнах OECD – 9%). Ці результати прямо корелюють з недостатньо сформованим рівнем комунікативних умінь і навичок учнів.

Недостатня сформованість комунікативних умінь та навичок учнів призводить до втрати зацікавленості на уроках української мови та літератури. Технології навчання потребують змін та втілення сучасного підходу в комунікативно-діяльнісному та особистісно зорієнтованому аспектах. У сучасному світі мова перестала були лише засобом спілкування, вона забезпечує повноцінне функціонування особистості в соціумі. Необхідність забезпечення вчителем оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку школяра підкреслює актуальність обраної для дослідження теми.

Науково-теоретична база досвіду:

Мова допомагає особистості комунікувати в сучасному соціумі. Тому виникнення комунікативного напряму у шкільній лінгводидактиці цілком виправдане.

Проблема формування й розвитку мовленнєвої діяльності на уроках української мови та літератури привертає увагу таких вчених: А.Богуш, М.Вашуленка, О.Глазову, С.Дубовик, Е.Палихату, О.Казарцеву, О.Хорошковську. Робота в групах як одна з форм інтерактивних технологій, яка сприяє налагодженню комунікативного контакту та вирішенню завдань творчого характеру, знайшла теоретичне пояснення у філософських, соціологічних, психологічних дослідженнях Б.Д.Паригіна, А.В. Петровського, В.В.Шпелінського, Я.Л.Коломінського та ін..

Основні положення шкільного навчання з орієнтацією на комунікативну теорію викладені у працях Е. Палихати, Л. Шевцова, Г. Шелехова та ін. Дослідники пропонують її реалізовувати, застосовуючи комунікативні методи навчання:

  • діалогування;
  • рольову гру;
  • моделювання мовленнєвих ситуацій;
  • кейс-метод [5].

Комунікативний напрям пов’язується дидактиками-філологами з ідеєю комунікативної творчої моделі шкільного навчання. При цьому враховуються функційно-стилістичний та комунікативно-діяльнісний принципи. Виникає необхідність не лише в комунікативних, а й у креативних методах навчання. Тому доцільним вважається використання методу складання різноманітних історій, «сенкану» на вивчену тему чи окремого літературного персонажа, метод синектики. Перелічені методи дозволяють формувати навички творчого використання наявних знань, забезпечувати розвиток текстотворчості школярів, стимулювати дивергентне мовомислення, прагнути до самореалізації в мовленні, формувати творчий потенціал і вміння дотримуватися літературних та мовних норм [13].

Пропонуємо серед значної кількості методів навчання виділити класифікацію А.В.Хуторського. Він виокремлює евристичні методи, методи продуктивного навчання та системи занять, що утворені шляхом трансформації методів навчання та його різних форм

Характерними ознаками груп таких методів та прийомів навчання є:

  • навчання в ситуаціях, максимально наближених до реальних;
  • навчання не як повідомлення знань, а як навчання практичного їх використання;
  • навчання в емоційно насиченому просторі.

За характером пізнавальної діяльності учнів та її метою А. В. Хуторський класифікує методи продуктивного навчання на три групи:

Когнітивні (мета навчальної діяльності – пізнання об’єкту).

2. Креативні (мета – створення усної чи письмової навчальної продукції).

3.Методи організації навчання (учень самостійно оцінює свій рівень знань чи відбувається взаємонавчання, взаємоконтроль) [9].

Досвід ґрунтується на ідеях реалізації Концепції Нової української школи, де підкреслюється, що учень Нової української школи є «…інноватором, здатним до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок; уміє визначати навчальні цілі та способи їх досягнення; вибудовує свою навчальну траєкторію; оцінює власні результати навчання; навчається впродовж життя» [18].

Мета дослідження: формування комунікативної діяльності учнів шляхом використання найбільш ефективних методів та прийомів на уроках української мови та літератури.

Завдання:

  1. Описати апробовані на власних уроках прийоми та методи розвитку творчих та комунікативних здібностей школярів середньої ланки.
  2. Розробити ситуативні, дискурсивні, редакторські та ораторські завдання з метою забезпечення зростання зацікавленості учнями читацькою культурою та розвитку полемічних навичок і самостійності учнів.
  3. Зробити об’єктивні висновки, спираючись на проведене дослідження.

Стисла анотація досвіду:

Формування національно свідомої, з високо розвиненими комунікативними компетенціями, духовно багатої особистості – одне з основних завдань вчителя української мови та літератури. На уроках словесності необхідно створювати умови для активної мовленнєвої практики. Це можуть бути аналітичні типи вправ, пов’язані з аналізом текстового матеріалу, інтелектуально-креативні комунікативні ігри («Одним словом», «Павутинка», «Ти – редактор»), асоціативні вправи для виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до тексту й навчального матеріалу, що досліджується на його тлі. З метою залучення учнів до творчості через пошук, шляхом створення й розв’язання проблемних ситуацій, пропонуються дослідницькі вправи.  

Таким чином школярі мають можливість оволодіти різними видами, жанрами комунікативних висловлювань.

Вправи, пов’язані зі спостережливістю, спогляданням предметів, виділенням їх характерних ознак, груповою діяльністю допомагають учням працювати самостійно, розвивати дар слова. На уроках української мови учням пропонуються креативні завдання, спрямовані на створення власного освітнього продукту (3-Д кросворд, опорна схема, складання казки-небилиці та віршів за римою, створення твору-есе у формі сократівського діалогу, твір-занурення і т.д.).

В епоху ґаджетів та «лайків» учні частіше спілкуються з планшетами та телефонами, комунікативну діяльність заміняють вже сформовані мотиватори та віртуальні картинки-наліпки. Звикання до феєрверку емоцій та отримання швидкого результату призводить до втрати зацікавленості на звичайних уроках української мови та літератури. Саме тому інноваційні технології під час проведення уроків значно підвищують ефективність занять та заохочують до пошукової, дослідницької діяльності, спрямованої на соціалізацію учня в сучасному світі.

Зважаючи на психологічні особливості дітей середнього шкільного віку (прагнення дорослості, самовираження, зростання самостійності тощо), активний розвиток мовленнєвого мислення, застосування вищеназваних форм діяльності на уроках української мови та літератури сприяють розвитку ініціативи, відповідальності, підвищують грамотність письмового та усного викладу думок.

Всі апробовані методи навчання та вправи важливо пропонувати учням на конкретному етапі уроку. Когнітивні методи сприяють засвоєнню мовних одиниць, тому пропонуємо застосовувати їх на етапі актуалізації опорних знань учнів. Креативні методи навчання спрямовані на створення школярами власних освітніх продуктів. Більшість з них варто використовувати під час етапу закріплення здобутих знань.

Результативність впровадження досвіду:

Чітке особистісно орієнтоване спрямування навчання в поєднанні з сучасними педагогічними технологіями інтерактивного, проєктного та інформаційно-комунікаційного характеру сприяє зростанню рівня внутрішньої мотивації учнів, зниженню почуття занепокоєння, невпевненості у своїх силах, тривожності, розвитку самостійності у прийнятті рішень та умінню домовлятися, розподіляти ролі під час групового дослідження, формуванню мовної особистості, наслідком чого є підвищення успішності учнів середньої ланки:

1.Під час проєктної роботи учні аналізують нову інформацію, знайомляться з новою термінологією, засвоюють певні граматичні конструкції, що збільшує їхній словниковий запас; зменшується кількість лексичних та граматичних помилок в усному та писемному мовленні.

2.Учні є призерами районних етапів олімпіад, міських та обласних конкурсів творчих робіт.

Репрезентація досвіду:

Теоретичні основи та практичні поради щодо складання 3-Д кросвордів і написання поезій було презентовано під час святкування Дня науки на базі ЗБЛ №99 для учнів та вчителів 5-7 класів у 2019 році.

Майстер-класи та методичні розробки з досліджуваної теми опубліковані на сайті https://vseosvita.ua/ (Майстер-клас «Кросворд за 5 хвилин», свідоцтво ML926844 від 21.03.2019. Майстер-клас «Римувати легко», свідоцтво SQ029209 від 28.03.2019. Методична розробка «Розвиток комунікативної діяльності на уроках української мови та літератури», свідоцтво SB528937 від 12.10.2019).

Створення індивідуальних опорних схем за мікротемою уроку презентовано під час відкритого уроку в 2019 році (Тема уроку: «Систематизація та узагальнення знань з теми «Іменник як частина мови». Створення опорних схем», свідоцтво HV086137 від 22.11.2019 р.). Окремо опубліковано презентацію до уроку (свідоцтво EV380845 від 22.11.2019 року).

Результати мого дослідження можуть бути використані в практичній діяльності вчителів української мови та літератури. Також досвід може презентуватись на засіданнях ШМО та кафедрі вчителів української мови та літератури РМЦ, на виставках міського та обласного рівнів. Досвід було презентовано на шкільному методичному об’єднанні вчителів філологів Запорізького багатопрофільного ліцею № 99 м. Запоріжжя 2019 року

Теги: комунікативна компетентність, креативність мислення, комунікативні вправи, креативні методи, Сократівський метод, 3-Д кросворд, гейміфіковане навчання, веб-квест.

Посилання на матеріал:

https://drive.google.com/file/d/1SpKHNLqErL3wmQu1Y79ezgix-SPmAf_L/view?usp=sharing

ПЕРЕЛІК ДОДАТКІВ

  1. Поетичний майстер-клас «Римувати легко» https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1PTQhJhywmwgA9pfKigsGIDoQ5rBbByF0 (https://drive.google.com/open?id=1-NDYBhe3iDe6ua_g4BDh_gPAuO4t-gfn)
  2. Майстер-клас «Кросворд за 5 хвилин» https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1PTQhJhywmwgA9pfKigsGIDoQ5rBbByF0 (https://drive.google.com/open?id=1OxK3Zs3HQqc1LpTrixjFHgMfMKZimJbd)
  3. Веб-квест «Іменник» https://drive.google.com/open?id=15x4LV2gT55Z3lvYbyaMjehjRU72dGckPAvak_VTvMYM
  4. Відкритий урок на тему: «Систематизація та узагальнення знань з теми «Іменник як частина мови». Створення опорних схем» https://drive.google.com/open?id=1LhFmS8tVGrB86xtXdVIifhyXNBhqFvSy
  5. Презентація до відкритого уроку https://drive.google.com/open?id=1cjohhrJSHwcNcwm1ORgd-e2_KtJFvVvV
  6. Твір-есе у формі сократівського діалогу «Пісня – неоціненний дар народу» https://drive.google.com/open?id=1Ifn1_YejuZ8FpAcxFFljAV2fw4_wA4Cr

 

Категория: Выставка 2019 | Добавил: litsey-99 (26.12.2019)
Просмотров: 245 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]