«Проблемний підхід до навчання математики як засіб активізації когнітивної діяльності та розвиток креативних здібностей учнів»

Анотація перспективного педагогічного досвіду

 

Номінація: «Нова українська школа: оновлення змісту викладання  навчальних предметів»

Секція: «Математика»

 

Тема досвіду: «Проблемний підхід до навчання математики як засіб активізації когнітивної діяльності  та розвиток креативних здібностей учнів»

 

Дмитренко Марина Володимирівна, вчитель математики, кваліфікаційна категорія спеціаліст І категорії.

 

 

 

Провідна педагогічна ідея досвіду базується на необхідності модернізації системи математичної освіти в Україні в умовах НУШ та загальної тенденції до інтеграції в європейський простір, на формуванні математичної компетентності та розвитку  інтелектуально-продуктивного потенціалу учнів. Досягнення кращих результатів навчання можливе завдяки творчій співпраці вчителя та учнів, вдалого поєднання інноваційних технологій, що сприяють підвищенню мотивації до навчання школярів, реалізації компетентнісного підходу. Технологія проблемного навчання допомагає розвитку продуктивного, критичного, логічного та креативного мислення учнів, формуванню розумової культури в цілому, а також предметних та загальних компетентностей, що дає змогу для вступу у найкращі ВНЗ України або навчання за кордоном; сприяє створенню системи виховання відповідальної, творчої, цілісної особистості, готової до продовження освіти та вибору життєвої траєкторії.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Враховуючи нагальну потребу впровадження ефективних технологій щодо розвитку творчого та креативного потенціалу учнів, пріоритетним завданням математичної освіти є безперервний розвиток мислення здобувачів освіти. У такому сенсі виховна функція навчального предмета «математика» має величезне значення в розвитку особистості й значно переважає пізнавальну функцію. Для кожного вихованця ліцею математика корисна, передусім, не тільки як полігон для тренування, а й як джерело проблем, які потрібно вирішувати. Тільки з постановки проблеми починається продуктивне мислення учня, яке, спираючись на ключові компетентності (математичну та загальнокультурну грамотність, інформаційно-цифрову та інші), робить його здатним до критичного та креативного мислення, до оволодіння прийомами міркування та логічних суджень, до когнітивної гнучкості. Випускник сучасної школи має швидко адаптуватись в сучасному світі, продукувати власні ідеї, обирати нестандартні рішення, тобто використовувати свій потенціал для розв’язання складних життєвих задач заради власної самореалізації –  як професійної, так і загальнолюдської.

Актуальність використання технології визначається такими важливими чинниками:

  • до вирішення проблемної ситуації на уроці залучаються всі учні, незалежно від рівня оволодіння навчальним матеріалом, що дає змогу учням контролювати власний процес навчання та вміння співпрацювати з іншими учнями;
  • під час роботи над проблемною ситуацією відпрацьовуються стратегія та шляхи її вирішення, що спряє формуванню в учнів компетенції відповідного рівня.

Науково-теоретична база досвіду

Технології проблемного навчання не можна віднести до нових, його елементи зустрічалися в евристичних бесідах Сократа, а ґрунтовні дослідження розпочалися в середині минулого століття. Основні принципи проблемного навчання розроблялися С.Л. Рубінштейном, Д.Н. Богоявленським. Роботи ж Дж. Дьюї, П.Я. Гальперіна, Т.В. Кудрявцева, М.І. Махмутова, І.Я. Лернера та інших сприяли розкриттю проблеми інтелектуального розвитку, проблемного й розвивального навчання. Наукову основу для даного досвіду створили дидактичні матеріали авторів Чеснокова О.С., Нєшкова К.І., Афанасьєва О.М.

 Законодавчою базою є Закон України «Про  освіту»; Закон України «Про загальну середню освіту», Державний стандарт базової і середньої освіти,  Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», Концепція «Нова українська школа».

Стисла анотація досвіду

У результаті аналізу наукової літератури встановлено, що проблемне навчання  має значні переваги порівняно з традиційним, що забезпечує досить високі, а, головне,  стійкі результати навчання учнів.

Основними етапами процесу розв’язування навчальних проблем є:

1.  Актуалізація опорних знань, навичок, умінь шляхом цілеспрямованого повторення і роз’яснення підготовчих вправ на уроці.

2.  Створення на уроці проблемної ситуації. Постановка теми уроку у вигляді навчальної проблеми.

3.  Осмислення, сприйняття здобувачами освіти навчальної проблеми.

4.  Висунення гіпотези, здогадів про можливості розв’язання навчальної проблеми.

5.  Експериментальне відтворення правильності запропонованої гіпотези.

6.  Теоретичне обґрунтування гіпотези, узагальнення розв’язуваного твердження.

7.  Закріплення усвідомленого матеріалу. Повторення і аналіз процесу розв’язання проблеми. Творче застосування здобутих знань для розв’язання практичних завдань.

8.  Перевірка якості й глибини засвоєння учнями проблемного завдання, проведення короткочасних самостійних робіт.

Звичайно, наведена схема не свідчить про те, що завжди існує чітке розмежування й суворе дотримання послідовності між перелічуваними етапами. Інколи ряд етапів виступає одночасно, інші можуть бути відсутні.

Алгоритм досягнення мети:

 Завдання:   

–   удосконалення методичної бази сучасними дидактичними матеріалами для використання в роботі технології проблемного навчання; род

–   активізація творчого потенціалу обдарованих учнів;

–   розвиток розумових здібностей учня як суб’єкта навчання;

–   підвищення мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

–   виховання самостійності, активності та креативності, що сприяє всебічному розвитку особистості, здатної вирішувати життєві завдання;

– реалізація компетентнісного підходу до навчання: проектування вирішення проблемних математичних завдань на вирішення життєвих проблемних ситуацій.

         Труднощі: навчання не принесе результатів, якщо учні не підготовлені до нього за своїм розвитком та рівнем знань. Також воно вимагає високої кваліфікаційної підготовки вчителя та більше часу для підготовки та реалізації поставлених завдань.

Особливості:

  • учитель не є «транслятором» знань, він організує діяльність, в ході якої відбувається їх засвоєння, тобто виступає в якості фасилітатора;
  • провідною є технологія співпраці, основою якої розподілене лідерство, довіра, взаємодія;
  • елементи проблемного методу можна використовувати на будь-якому етапі;
  • для удосконалення методичної бази сучасними дидактичними матеріалами можливе генерування вчителем проблемних завдань різними способами, у тому числі з використанням сучасних комп’ютерних технології, мобільних додатків та інших прийомів проблематизації навчального матеріалу.

Досвід містить приклади завдань з елементами проблемного навчання для різних етапів уроку для 5 та 6 класів; зразки створення проблемних ситуацій через допущення помилки, через використання цікавих фактів, життєвих ситуацій, практичних завдань, через різні способи розв’язання однієї задачі, шляхом виконання дослідницьких завдань тощо для 5-6 класів; розробку уроку «Дільники та кратні натурального числа», 6 клас, розробку уроку «Розкладання чисел на прості множники», 6 клас. Використання цього матеріалу  допомагає поглибити й доповнити матеріали шкільного курсу математики, підвищити загальну математичну культуру, допомагає зробити учням вибір на користь поглибленого вивчення математики в подальшому навчанні.

У контексті оновлення освіти застосування проблемного навчання на уроках математики сприяє підготовці учнів до реалій життя, розвиває їх інтелектуальні та творчі здібності, мотивує опанування знаннями, яких вимагає сьогодення, сприяє розвитку вміння спілкуватися, співпрацювати з іншими людьми з метою вирішення спільних проблем, формує вміння здобувати та опрацьовувати інформацію, проявляти гнучкість у ході постійних змін у житті.

Результати власної педагогічної діяльності свідчать про:

  • очікуване підвищення мотивації навчально-пізнавальної діяльності в учнів;
  • креативне застосування учнями знань, вмінь та навичок, отриманих на уроках математики, в практичній діяльності;
  • опанування учнями математичних знань, вмінь та навичок різного рівня складності: від мінімальних, відповідних обов'язковим результатами навчання, до підвищених, що дозволяють продовжити навчання в класах з поглибленим вивченням математики;
  • наявний перехід від формального заучування правил та дій до пошуку знань шляхом висування припущень, їх підтвердження або спростування;
  • свідоме використання учнями навичок самоконтролю та взаємоконтролю;
  • творчу самореалізацію учнів через участь в різноманітних математичних конкурсах («Занзібар», «Кенгуру») та олімпіадах (міська, районна, обласна) з математики.

Принципи, яких варто дотримуватись вчителеві під час використання досвіду:

  • не давати готових відповідей на питання учнів, натомість стимулювати до мислення, ставлячи запитання у відповідь: «А як сам вважаєш?», «Як би ти вирішив цю проблему?» та інші;
  • розвивати креативне мислення, спонукаючи учнів: «Спробуй підібрати всі можливі варіанти», «Спрогнозуй, що відбуватиметься далі»;
  • заохочувати учнів самостійно підбирати проблемні завдання із додаткових джерел;
  • не нехтувати нагодою пограти з учнями, оскільки саме гра дозволяє в повній мірі проявити гнучкість дитячого мислення.

Репрезентація досвіду:

Січень 2018 р – виступ на ПМК вчителів математики «Пошук ідей для розвитку інтелектуального потенціалу учнів»; січень 2019 р – виступ на ПМК вчителів математики «Використання інтерактивної платформи Learning Apps для проблематизації навчального матеріалу з математики»; лютий 2019 р – виступ на РМЦ «Використання інтерактивної платформи Learning Apps для проблематизації навчального матеріалу з математики».

Лютий 2019 р – публікація на освітньому порталі «На Урок» розробок уроків для 6 класу з елементами проблемного навчання; листопад 2019 р – публікація на освітньому порталі «На Урок» педагогічного досвіду (сертифікати у додатках).

Теги: проблемне навчання, постановка проблеми, креативність мислення, проблематизація матеріалу, навчальна проблема, навчальне утруднення.

Посилання на досвід:

https://drive.google.com/drive/folders/1rYPRqj629a8wQoNWt5iyUYRwmDDANRL9

Перелік додатків:

Додаток 1. Розробка уроку «Дільники та кратні натурального числа»: https://drive.google.com/drive/folders/1rYPRqj629a8wQoNWt5iyUYRwmDDANRL9

Додаток 2. Розробка уроку «Розкладання чисел на прості множники»:  https://drive.google.com/drive/folders/1rYPRqj629a8wQoNWt5iyUYRwmDDANRL9

Додаток 3. Посилання на власні джерела:

власний сайт: https://sites.google.com/view/fabricauspihu/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0

електронна дошка  Linoit як елемент дистанційного навчання: http://linoit.com/users/marinnety/canvases/inbox

колекція інтерактивних вправ на платформі Learning Apps: https://learningapps.org/myapps.php?displayfolder=630157

онлайн тест на порталі «На урок»: https://naurok.com.ua/test/sobytiya-veroyatnost-sluchaynogo-sobytiya-8003.html

Додаток 4. Сертифікат про публікування авторського матеріалу: https://drive.google.com/drive/folders/1rYPRqj629a8wQoNWt5iyUYRwmDDANRL9

Додаток 5. Сертифікат про публікування педагогічного досвіду: https://drive.google.com/drive/folders/1rYPRqj629a8wQoNWt5iyUYRwmDDANRL9

Додаток 6. Роздатковий матеріал до теми «Задачі на суміші, розчини, сплави»: https://drive.google.com/drive/folders/1rYPRqj629a8wQoNWt5iyUYRwmDDANRL9

 

 

Категория: Выставка 2019 | Добавил: litsey-99 (26.12.2019)
Просмотров: 215 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]