«Формування високого рівня грамотності й навичок самоосвіти старшокласників»

Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація: «Нова українська школа: оновлення змісту викладання  навчальних предметів»

Секція: «Філологія»

Тема досвіду: «Формування високого рівня грамотності й навичок самоосвіти старшокласників»

 

Автор інноваційної розробки:

Мороз Оксана Григорівна, вчитель української мови та літератури вищої категорії, « учитель-методист».

         Провідна ідея педагогічна досвіду: В основі досвіду лежить така гіпотеза. Створення оптимальних умов формування грамотної особистості шляхом впровадження інноваційних та інформаційних технологій призведе до підвищення рівня грамотності в старшокласників. Формування ключових компетенцій особистості та виконання завдань Держстандарту з української мови знаходиться в прямій залежності від системності та цілеспрямованості застосування навчальних технологій, форм і методів. Тож основними прийомами формування в учнів навичок стилістичної грамотності слід вважати:

  • активізацію навчальної діяльності на уроках мови та літератури;
  • формування мовної культури учнів;
  • розвиток логічного й критичного мовлення учнів;
  • розвиток необхідних читацьких якостей: мислення, уявлення, оцінювання реалій дійсності, оцінювання самих себе та інших.

          Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

            У межах роботи творчої групи «Акмеологія» в процесі реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи Запорізького багатопрофільного ліцею № 99 за темою: «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентісної особистості» та моделі авторської школи «Школа особистісного зростання: від творчої самореалізації до особистісного становлення» особливо актуальною постає проблема розробки методики роботи над підвищенням рівня грамотності й навичок самоосвіти в старшокласників.             Основною місією ліцею № 99 є формування позитивного освітньо-виховного простору, що забезпечує розкриття резервів творчого потенціалу й виховання високодуховної особистості з громадянською позицією, готовою до компетентного вибору життєвого шляху і продовження освіти; створення акмеологічного простору – Школи особистісного зростання. Впровадження інноваційних інтерактивних, комп’ютерних, здоров’язбережувальних технологій, створення оптимальних психолого-педагогічних умов, активне функціонування розвинутого інформаційного простору в процесі формування мовної грамотності учнів призводять не тільки до інтенсифікації освітнього процесу, а й постійного зростання якісних показників.

Таким чином, ми формуємо важливі життєві компетентності, що дають змогу людині вибудувати власну життєву траєкторію, адже добре знання рідної мови – неодмінний елемент високої культури, веління нашої епохи. Знання мови треба весь час удосконалювати через неослабний зв'язок – з художньою книжкою й словником, з газетою й журналом, інтернетмережами й телебаченням, театром і кіно, з цілющим джерелом живої народної мови. Опанування мовних багатств на достатньо високому рівні  вимагає від кожного як засвоєння норм літературної мови, так і поповнення словника, зокрема активного засвоєння якомога більшої кількості синонімів і виражальних образних засобів, користування фразеологізмами. Інакше кажучи, увага до культури мови – це увага до її високої стилістичної організації, що вирізняє грамотну, готову до складання ЗНО особистість.

          Згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти України, соціокультурна змістова лінія забезпечує засвоєння українських та загальнолюдських культурних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові.

Науково-теоретична база досвіду є ряд нормативних документів: "Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті", Закон України «Про  загальну середню освіту»; Державний стандарт базової і середньої освіти,  Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»; програми з української мови для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання; праці мовознавців і методистів О.Пономаріва, Л.Паламар, І.Беха,, П.Кордун, М.Пентилюк, О.Вербового,   Т.Кондесюк,  Я.Л.Топольницького, Д.М.Кравчук,  Ю.О.Гарюнової, О.Авраменка, Федик Г.В., З.Р.Тищенко.

Стисла анотація досвіду

 Вид досвіду за характером новизни – модифікаційний –  використання й раціоналізація відомих підходів, ідей, форм, методів роботи дозволяє створити таку плідну систему роботи, метою якої буде ефективне зростання показників рівня стилістичної грамотності.  Оригінальне цілеспрямоване використання та раціоналізація відомих педагогічних ідей, технологій, форм і методів викладання української мови, їх інтеграція з ІКТ дозволяє автору сформувати ефективну педагогічну систему, спрямовану на розвиток  глибоких та міцних знань, предметної та мовно і літературно грамотної компетентнісної особистості.

     Для успішної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання вчителю рекомендується підібрати комплект навчальних засобів: навчальні програми з предмета, «Інформаційні матеріали», підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти, шкільні підручники, довідники, збірники тестових завдань та інші посібники. Користуватись варто тільки тими підручниками, посібниками та збірниками, що рекомендовані МОН України та УЦОЯО.

Готувати учнів до ЗНО вчителю слід  на різних етапах навчання:

- під час вивчення нового матеріалу;

-під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);

- для закріплення нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові вправи);

- як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю). Рекомендуємо учням виконувати тестові завдання з предметних збірників «Інформаційні матеріали» УЦОЯО, які навчають працювати динамічно, дотримуючись визначених часових параметрів, дають можливість практикуватися на бланках відповідей.

Свої спостереження з повсякденної практики, багатий фактичний матеріал я систематизую, класифікую, щоб якнайдоцільніше використати його в боротьбі за практичне засвоєння норм літературної мови, за повну грамотність, що стануть основою підготовки учнів до якісного складання ДПА та ЗНО з української мови та літератури.

Серед методичних  рекомендацій учителям щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови та літератури в  закладах загальної середньої освіти слід виділити такі, як використання тестових технологій.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи:

• теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;

• організація тестування;

• аналіз і корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір тестових завдань  або самостійно розробляє їх. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості  їх змісту та структури.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги просування школярів в освоєнні тестових технологій від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, яких їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

Впровадження сучасних методів та засобів оцінювання в практику навчальних закладів передбачає такі засоби:

- пропонувати учням самостійно знайти і повторити необхідні теоретичні відомості (підручники, довідники, таблиці, схеми тощо);

- підготувати опорні схеми і таблиці та картки для бліцопитуванні;

- шляхом розв'язування усних вправ закріпити теоретичний матеріал;

- завдання для письмових робіт підбирати зі збірника ДПА та тренувальних зошитів;

- перевірка знань та вмінь за допомогою самостійної роботи; словникового чи літературного  диктанту; тестової роботи; давати додаткові вправи для домашнього завдання у вигляді тестів;

- доповнення форм і методів навчання такими прийомами, які б створювали сприятливі умови для підготовки учня;

- організувати систематичне повторення навчального матеріалу;

- сформувати базу алгоритмів, правил-орієнтирів, опорних тверджень.

       Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Проєктуючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають записати повну відповідь на запитання.

Учитель повинен пам'ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.

Щоб навчальний матеріал краще засвоювався, важливо розвивати уяву й образне мислення: використовувати порівняння, образи, метафори, малюнки. Сухий теоретичний матеріал необхідно ілюструвати прикладами або наочністю. Важливо не забувати використовувати вправи для зняття емоційної напруги. Пам'ятайте, що випускники в процесі підготовки до ЗНО, шукають і сподіваються отримати від вчителя психологічну підтримку, що самостійна робота учнів як шлях до покращення знань учнів з метою підготовки до ЗНО має за мету забезпечити сприятливі співвідношення педагогічного керівництва й свідомої творчої праці учнів у навчанні, поєднання процесів викладання і навчання. Першочерговим завданням вчителя є прагнення навчити учнів самостійно здобувати знання, застосовувати теоретичні знання на практиці, володіти розумовими операціями та самостійністю мислення.

 Функції самостійної роботи:

•   Активна пізнавальна діяльність учнів

•   Оволодіння знаннями та різними способами діяльності

•   Формування вмінь та навичок

•   Розвиток інтелектуальних здібностей

•   Оволодіння самостійним мисленням проявляється у вербальних позитивних оцінках або позитивних підкріпленнях.

Результативність впровадження досвіду: учні ЗБЛ №99 систематично посідають призові місця на предметних олімпіадах з української мови та літератури, конкурсі ім. Т. Шевченка та олімпіаді з української мови ім. П. Яцика. Вони успішно беруть участь і отримують призи у різноманітних літературних конкурсах;  підвищується активність та результативність учнів у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник». Діти займаються дослідницькою роботою у МАН, секції української мови та літератури. З часу впровадження ЗНО Запорізький багатопрофільний ліцей №99 має стабільні високі показники з української мови та літератури. Так протягом останніх років учні посіли призові місця (Додаток). За результатами ЗНО 2019 року Вісник тестування і моніторингу в освіті склав рейтинг кращих шкіл України, згідно з яким багатопрофільний ліцей № 99 входить до 200 кращих шкіл України.

Репрезентація досвіду

Досвід репрезентовано та реалізовано на базі Запорізького багатопрофільного ліцею №99. Переможець Міської виставки перспективного педагогічного досвіду – 2014 «Створення в єдиному освітньому просторі міста умов для безперервного підвищення професійної компетентності педагогічних працівників в ході реалізації Державних освітніх стандартів та модернізації освітньої галузі» - ІІІ місце; З метою підвищення якості освіти набутки досвіду аналізувалися на різноманітних методичних заходах: семінарах-практикумах, майстер-класах для учасників Міської педагогічної виставки 2014 року; засіданнях творчих груп як районного, так і обласного рівнів. Свої спостереження з повсякденної практики, багатий фактичний матеріал вчитель систематизує, класифікує, щоб якнайдоцільніше використати його в боротьбі за практичне засвоєння норм літературної мови, за повну грамотність.

Теги: ЗНО, текстова основа, проблема формування мовної особистості, мовна атмосфера, соціокультурний блок, українознавство, національний код, національно свідома особистість, комунікативна спрямованість курсу, культуротворча функція, українознавча компетенція, соціокультурна змістова лінія, культурологічний принцип.

Посилання на досвід:

https://drive.google.com/open?id=1z6m7PJc7K7e_73tZZ4V0VfdUNon86jU_

Перелік додатків:

Додаток 1.  Матеріали до відкритого уроку за темою: «І.Я.Франко. філософська поема «Мойсей». роздуми поета над долею рідного краю, пророкування відродження України. образ Мойсея. сучасність звучання франкових пророцтв про велич майбутнього рідного народу»

Додаток 2. Презентація до повторення матеріалу до ЗНО за романом Пантелеймона Куліша «Чорна рада»

Додаток 3. Презентація до уроку-узагальнення вивченого матеріалу за програмою ЗНО  з української мови

Додаток 4. Схеми до творів з української літератури (підготовка до ЗНО).

Додаток 5. Матеріали до  проведення відкритого уроку та проведеного майстер-класу на VII міській виставці передового педагогічного досвіду

Додаток 6. https://www.youtube.com/watch?v=rdNxd48uXqU посилання на інтернет-ресурс перегляду телевистави «Мартин Боруля»

Додаток 7. Презентація до уроків написання власного висловлення: «ЗНО. Власне висловлювання»

 

Додаток 8а. Презентація  «Питання до пробного ЗНО з української літератури»

Додаток 8б. Презентація «Ілюстрації до творів, що виносяться на ЗНО»

Додаток 8в. Презентація «Iлюстрації до творів, що виносяться на ЗНО»

Додаток 9. Виступ на педагогічній раді вчителя української мови Мороз О.Г.

 

Заступник директора з методичної роботи                                  Фомич І.І.

Директор ЗБЛ№99                                                                          Солдатєнко О.В.

Завідувач Хортицького

РМК НМЦ ДОНМС Запорізької міської ради                             Тедєєва С. В.

 

 

Література:

1. Державний стандарт загальної середньої освіти / Постанова Кабінету міністрів України від 14.01.2001 р.

2. Концепція загальної середньої освіти Постанова Колегії МОН України № 12/ 5-2 від 22.11.2002 р.

3. Програми Міністерства освіти України.  Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською і російською мовами навчання.

Українська мова 5 –11 класи, Київ, “Книжковий світ”,  2001.

4.  Програми міністерства освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів  з навчанням мовами національних меншин

(12-річна школа). Українська література,   5-12 класи, 2005 р.

5. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В.Бондаренко, О.М.Біляєв, Л.М.Паламар, В.Л.Кононенко.– Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005.–152 с.

6. Вербовий О. Як покращити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів. Редагування окремих речень у формі гри. 10-11 клас// Українська мова та література. - 2002. - № 303.- С. 17-21.

7.  Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. Підручник. – К.: “Вища школа”. 1987 р.348

Категория: Выставка 2019 | Добавил: litsey-99 (26.12.2019)
Просмотров: 216 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]