Пятница
25.05.2018
00:05
Поиск
Конкурсы
  • Інформація

    Прозорість та інформаційна відкритість


    Участь в експерименті всеукраїнського рівня за темою "Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті"
    Статистика
                          
    Онлайн лист
    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Cегодня нас посетили
    Страничка учителя
    Страничка Шматко С.В.
    Personagrata
    Сайт Плотниковой А.А.
    Сайт Потоцкой Е.А.
    Сайт Пожидаевой Е.Г.
    Сайт Овсяник С.Г.
    Сайт Михайленко Р.А.
    Сайт ТГ "Ортобиотика"
    Сайт Аношиной В.Ю.
    Nachalka99
    Виртуальное МО уч.информатики
    Квест знатоков информатики
    Университетское переводоведение

    Новости Osvita.ua
    Внимание!
    Данный сайт является
    единственным официальным сайтом
    Запорожского многопрофильного лицея № 99.
    За недостоверную информацию,
    размещенную на других сайтах,
    администрация лицея
    ОТВЕТСТВЕННОСТИ НЕ НЕСЕТ
    Приветствую ВасГость | RSS

    Главная | Регистрация | Вход
    Запорожский многопрофильный лицей №99
    Главная » Статьи » выставка_2018

    Методичні засади організації інноваційної діяльності класних керівників в умовах експерименту

    Номінація: «Нова  українська школа: технології та управління»

    Секція: «Управлінські технології»

    Тема досвіду: «Методичні засади організації інноваційної діяльності класних керівників в умовах експерименту»

    І. І. Фомич, заступник директора з методичної роботи Запорізького багатопрофільного ліцею № 99Контактна інформація про навчальний закладЗапорізький багатопрофільний ліцей № 99 Запорізької міської ради Запорізької області

    Директор: Солдатєнко Ольга Василівна 

    69114 м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 13-а, тел/факс 224-93-09

    e-mail: litsey99@ukr.net .

    Адреса сайту:  http://litsey-99.at.ua

    Провідна педагогічна ідея досвіду

    В умовах здійснення інноваційної та дослідно-експери­ментальної роботи акценти в науково-методичній роботі з класни­ми керівниками переносяться на механізми оволодіння новими виховними технологіями, створення перспективних моделей виховних систем, залучення до осмислення ефективного педа­гогічного досвіду.

    Головним завданням науково-методичного супроводу діяль­ності класних керівників є підвищення професійної компетент­ності педагогів, набуття ними ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості та колек­тиву, що є основною умовою зростання інноваційного потенціалу педагогічної спільноти.

     Інноваційний потенціал – це сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, який виявляє готовність удосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів і методів, здатних забезпечити цю готовність.

    Ефективним засобом зростання інноваційного потенціалу та підвищення професійної компетентності класних керівників є система науково-методичної роботи в умовах безперервної освіти. Постійно здійснюється пошук і впровадження нових, максимально ефективних моделей системи виховної діяльності, технологій виховання, що сприяють формуванню активної, адаптованої до змінних умов, діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному ві­ці за допомогою вчителя створила себе, нав­чилася володіти собою.

      Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

      Зміни, що відбуваються в сучасній освіті, відбивають світові тенденції розвитку суспільства й вимагають від учителя перео­рієнтації освітнього процесу на забезпечення умов формування особистості учня – у майбутньому свідомого громадя­нина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманні динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформацій­ного потоку.

      Саме тому перед сучасною школою постає завдання не лише передачі знань, а й формування предметних та життєвих компетенцій особистості. Адже за даними дослідження World Economic Forum, на перших позиціях серед ключових компетенцій, що цінуватимуться в найближчі 5 років на ринку праці, будуть вміння розв’язувати складні задачі (Complex Problem Solving), критично мислити, креативність. Концепція Нової школи також виділяє такі ключові компе­тентності випускника: спілкування державною (і рідною у випадку відмінності) мовами; спілкування іноземними мовами; математична грамотність;компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння навчатися впродовж життя; соціальні й громадянські компетентності; підприємливість; загальнокультурна грамотність; екологічна грамотність і здорове життя [11].

    Більшість педагогів, у тому числі й класних керівників, що сьогодні працюють у школі, навчені лише давати/передавати знання, та й сама концепція традиційної системи освіти не може сприяти формуванню життєвокомпетент­нісної особистості. Вихід один: докорінно змінювати зміст та структуру сучасної освіти, висуваючи пріоритетним завданням не лише отримання глибоких і міцних знань, а й «розвиток особливих талантів» в учнів, життєвих компетенцій в умовах продуктивного виховного простору.

    Особлива роль, на нашу думку, відводиться в цьому процесі класним керівникам, адже виховання підростаючого покоління слід розглядати як одне з основних стратегічних і пріоритетних завдань розвитку сучасного українського суспільства, що становить фундаментальну основу державної політики.

    Особливістю сучасного підходу до організації інноваційної діяльності класних керівників є системне бачення процесу виховання й виділення цілісного комплексу необхідних умов і чинників, що забезпечують ефективність цієї роботи, серед яких інноваційна діяльність та дослідно-експериментальна робота в закладі загальної середньої освіти, які є одними з найважливіших форм модернізації та поліпшення загальної середньої освіти, цілеспрямована робота щодо підвищення професійної компетентності класних керівників, що ґрунтується на системному фасилітативному, коучинговому підході до організації роботи, сприяє розвитку автономізаційної компетентності педагогів і є основою генезису професійної компетентності.

    Науково-теоретична база досвіду

    Аналіз нормативно-правової бази: Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про науково-технічну інформацію», «Про науково-технічну експертизу»; указів Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи, Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді та ін.; наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах», «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти», показав широке використання понять «розвиток особистості», «права людини», «інтереси особистості» тощо.

    Науково-теоретичну базу дослідження становлять праці І. Беха, Н. Василенко, Т. Волобуєвої, Т. Дем’янюк, Б. Жебровського, Ю. Завалевського, В. Кременя, С. Кириленко, О. Мариновської, Г. Назаренко, О. Савченко, К. Таранік-Ткачук та інших; наукові праці з питань розвитку особистості під впливом середовища і виховання (В. Андрущенко, Л. Архангельський, О. Асмолов, І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв, І. Кон, С. Рубінштейн, Г. Селєвко, Л. Сохань, В. Сухомлинський; Д. Фельдштейн; І. Єрмаков та інші); основні положення психолого-педагогічної теорії розвитку особистості у процесі діяльності (Б. Ананьєв, О. Бодальов, Л. Виготський, С. Карпенчук, Г. Костюк, С. Рубінштейн, Б. Теплов та інші); наукові праці з питань самоактуалізації та самореалізації особистості як активного суб’єкта діяльності (А. Петровський, О. Леонтьєв, В. Татенко, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм та інші); дослідження, що розглядають роль сучасного педагога, класного керівника у вихованні життєвокомпетентнісної особистості: М. П. Лещенко «Теорія поля в контексті діагностики вчителя в умовах особистісно-орієнтованої системи навчання»; І. П. Підласий «Продуктивний педагог»; О. І. Чешенко «Організаційно-методичний супровід інно­ваційної діяльності класного керівника»; В. В. Ягоднікова «Формування інноваційного потенціалу класних ке­рівників в системі методичної роботи загально­освітнього закладу» та ін.

    Стисла анотація досвіду

    Головним завданням методичного супроводу інноваційної діяль­ності класних керівників є підвищення професійної компетент­ності педагогів, набуття ними ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості та колек­тиву, що є основною умовою зростання інноваційного потенціалу педагогічної спільноти. Інноваційний потенціал – це сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, який виявляє готовність удосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів і методів, здатних забезпечити цю готовність.

    Ефективним засобом зростання інноваційного потенціалу та підвищення професійної компетентності класних керівників є система науково-методичної роботи в умовах безперервної освіти. Постійно здійснюється пошук і впровадження нових, максимально ефективних моделей системи виховної діяльності, технологій виховання, що сприяють формуванню активної, адаптованої до змінних умов, діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному ві­ці за допомогою вчителя створила себе, нав­чилася володіти собою.

    Підвищення професійної компетентності класних керівників є складовою навчально-виховного, організаційно-методичного й соціально-психологічного супроводу підвищення професійної майстерності та компетентності педагогічних працівників ліцею в цілому.

    Організація науково-методичного супроводу інноваційної діяльності класних керівників включає в себе п’ять етапів:

    –            діагностико-аналітичний;

    –            діяльнісно-організаційний;

    –            креативно-пошуковий;

    –            функційно-стабілізуючий;

    –            стратегічно-розвивальний.

    Такий супровід передбачає різні форми методичної роботи, серед яких як традиційні, так і нетрадиційні, і ними можна впливати на рівень професійної компетентності та професійної майстерності класних керівників.

    Орієнтація вимог до рівня підготовки учнів на підставі компе­тентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходу припускає іншу структуру змісту й організації освітньо-виховного процесу, зокрема професійної компетентності вчителя щодо фор­мування культури мислення учнів. Як головне поняття відновлення та модернізації освітньо-виховного процесу розглядають термін «професійна компетентність учителя, класного керівника».

    З точки зору професійної компетентності класного керівника у формуванні культури мислення учнів можна стверджувати, що педагог повинен по-новому розуміти свою професійну діяльність. Сьогодні виникає потреба в переорієнтації класного керівника на позицію «педагогічної підтримки». У зв’язку з цим основним результатом діяльності школи має стати не система ЗУНів як така, а набір ключових компетентностей в інтелектуальній, інфор­маційній, комунікаційній чи інших сферах – іншими словами, набуття метазнань в позитивному освітньо-виховному просторі.

    У центрі інноваційної виховної системи сьогодні стають вчитель-фасилітатор, тьютор, що є основою суб’єкт-суб’єктної взаємодії, бо саме така позиція класного керівника забезпечує створення сприятливих умов для розкриття творчих здібностей дитини, спрямовує його діяльність. У центрі уваги гуманістичної педагогіки, до якої належить фасилітативний стиль, перебуває цілісна особистість, яка прагне до максимальної реалізації своїх можливостей, є відкритою для сприйняття нового досвіду, здатна до свідомого й відповідального вибору в різних професійних і життєвих ситуаціях. В основі лежить педагогічна взаємодія, що має три основні вектори реалізації: гуманний підхід; педагогіка співпраці; особис­тісно орієнтоване виховання.

    Зважаючи на роль сучасного вчителя та класного керівника в системі середньої загальної освіти, особливості правого та соціального статусу працівників, ми дійшли висновку, що сьогодні одним із найважливіших є андрагогічний підхід у системі підготов­ки вчителя, необхідність постійного зростання професіоналізму вчителя, а однією з провідних форм удосконалення професійної компетентності педагога є самоосвіта.

    Аналізуючи професійну діяльність учителя, класного керів­ника, доцільно виділити п’ять її рівнів: репродуктивний, адаптив­ний, локально моделюючий, системно моделюючий знання, системно моделюючий творчість. У центрі уваги сучасної іннова­ційної виховної системи повинен бути педагог, класний керівник, що володіє стратегіями формування умінь, знань і навичок і здат­ний перетворювати їх на засіб формування творчої особистості, спроможної до саморозвитку.

    Рівень професійної майстерності педагога, класного керівника в процесі професійного становлення забезпечує формування індивідуального стилю педагогічної діяльності, який з одного боку, є сукупністю особистісних характеристик учителя, класного керівника, а з іншого – своєрідною композицією педагогічних поглядів, цільових установок, особливої технології праці й непов­торної манери спілкування.

    Основні завдання, спрямовані на підвищення професійної компе­тентності класного керівника:

    –            підвищення компетентності шляхом формування інновацій­них знань і вмінь;

    –            корекція спрямованості та формування професійної куль­тури через розвиток професійно-ціннісних орієнтацій;

    –            розвиток соціально-професійних якостей і ключових квалі­фікацій психолого-педагогічного профілю;

    –            стимулювання професійного зростання й успіху;

    –            формування установки на інноваційну діяльність.

    Ці завдання вирішуються за допомогою організації науково-методичної роботи, яка передбачає:

    –            організацію заходів із проведення атестації педагогічних працівників, вивчення системи їх роботи;

    –            забезпечення виконання графіків перепідготовки та стажування;

    –            проведення предметних тижнів, школи педагогічної майстерності;

    –            організацію науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів;

    –            проведення тематичних педагогічних рад;

    –            проведення психолого-педагогічних семінарів;

    –            створення сприятливих умов для роботи методичних об’єднань класних керівників;

    –            залучення учнів і вчителів до форм науково-дослідницької роботи.

    Окрім того, для успішної професійної діяльності класного керівника важливими є компетентність, педагогічна майстерність та позитивний імідж.

    Професійна компетентність класного керівника – інтег­роване професійно особистісне утворення, де внутрішні ресурси людини, її особисті якості та здібності розглядаються як джерело й критерії ефективності предметної діяльності в системі вихо­вання. Це – інтегративна властивість особистості, яка володіє комплексом професійно значущих якостей, має високий рівень науково-теоретичної та практичної підготовки.

    Особливо слід звернути увагу на автономізаційну компе­тент­ність класного керівника, тобто здатність до саморозвитку, само­освіти, самореалізації.

    З метою підвищення виховної функції класу, сприяння підне­сенню престижу класного керівника, стимулювання його до інноваційного стилю професійної педагогічної діяльності та роз­витку творчого потенціалу, здійснюється науково-методичний та психолого-педагогічний супровід інноваційних процесів, що передбачає комплекс заходів щодо підвищення професійної ком­петентності класних керівників з проблем виховання; виявлення досвіду кращих класних керівників, які на практиці ефективно використовують різні форми й методи виховної роботи, інно­ваційні виховні технології; популяризації педагогічних здобутків класних керівників-новаторів; створення інформаційно­го ос­вітнього простору з питань діяльності класних керівників.

    Формами науково-методичного супроводу є такі:

    –            моніторинг;

    –            самопроектування;

    –            консультації;

    –            тренінги;

    –            ділові ігри та вправи;

    –            відкриті заходи;

    –            майстер-класи;

    –            індивідуальні співбесіди;

    –            творчі групи;

    –            науково-практичні семінари;

    –            круглі столи;

    –            дискусії;

    –            методичні фестивалі;

    –            методичні виставки;

    –            вивчення перспективного педагогічного досвіду тощо.

    Досвід переконливо свідчить, що однією з дієвих форм науко­во-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керів­ника є запровадження:

    –            передового педагогічного досвіду творчої діяльності клас­ного керівника;

    –            новаторських педагогічних ідей;

    –            інноваційних виховних моделей діяльності класу;

    –            нетрадиційних технологій, форм і методів виховання.

    У процесі методичної роботи можуть бути задіяні як традиційні, так і нетрадиційні форми й методи: ділові педагогічні ігри, інтерактивні педради, лекції, доповіді, практичні заняття, мозкові штурми, тренінги, диспути, огляд та обговорення навчаль­но-методичної літератури, участь педагогів у підготовці та прове­денні масових заходів (педагогічних читань, науково-практичних конференцій, семінарів, виставок, конкурсів тощо).

    Однією з інноваційних форм роботи класних керівників та учителів Запорізького багатопрофільного ліцею № 99 під час про­ведення дослідно-експериментальної роботи є робота в складі творчих груп: «Інформатизація освітньо-виховного простору», «Акмеологія», «Ортобіотика», «Духовність. Життєтворчість», «Со­ціальний та ігровий простір. Педагогічна інноватика. Родинне ви­ховання». До складу творчих груп входять класні керівники та педагоги різних предметних кафедр, керівниками творчих груп є педагоги-дослідники, яким властивий творчий підхід до справи, новаторство, принципи життєтворчості та гуманізму у справі вихо­вання та навчання дітей. Злагодженість й продуктивність роботи творчих груп забезпечується завдяки адміністративному супроводу координаторів груп, соціально-психологічної служби ліцею. Одночасно в ліцеї працюють методичні об’єднання класних керівників: початкових класів, 5-6; 7-8; 9-11, що визначають пріоритетні напрямки змісту роботи класних керівників і є платформою для співпраці та реалізації інноваційних ідей та проектів.

    Психологічна служба ліцею надає постійну підтримку класним керівника в організації роботи з учнями та реалізації ідей дослідно-експериментальної роботи. Психологічною службою ліцею було підібрано відповідний діагностичний інструментарій, проведено необхідні анкетування, опитування, скринінги, на основі яких розроблено рекомен­дації для учнів, батьків та педагогів щодо формування основних життєвих компетенцій учня; створено Модель психологічного супроводу навчально-виховного процесу ЗБЛ № 99 та Модель соціально-психологічної служби ліцею. На сайті соціально-психологічної служби https://perso­nagrata-lyceum.jimdo.com розміщено поради, методичні рекомендації для організації робот з учнями та батьками.

    Вид досвіду за інноваційним потенціаломмодифікаційний. Використання та раціоналізація відомих педагогічних ідей, форм, методів сприяє підвищенню професійної компетент­ності педагогів, набуття ними ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості та колек­тиву, що є основною умовою зростання інноваційного потенціалу педагогічної спільноти.

                Практичне значення дослідження полягає у:

    • визначенні організаційних, психолого-педагогічних умов інноваційної діяльності класних керівників;
    • створення Моделі виховного простору;
    • доборі діагностичного інструментарію та організаційно-методичного забезпечення для створення позитивного виховного простору ;
    • розробці програми підвищення кваліфікації вчителів шляхом запровадження системи самоосвітньої діяльності в умовах створення позитивного виховного простору;
    • розробці методичних рекомендацій щодо створення позитивного виховного простору на засадах компетентнісно спрямованої освіти, педагогіки співпраці; розробці методичних рекомендацій для класних керівників, учнів, батьків щодо розвитку життєвокомпетентнісної особистості

                Результативність досвіду:

    • підвищення професійної компетент­ності та інноваційного потенціалу педагогів;
    • набуття класними керівниками ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості та колек­тиву в умовах створення позитивного виховного простору;
    • оволодіння новими виховними технологіями;
    • розробці діагностичного інструментарію дослідно-експериментальної роботи за темою: «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості»;
    • впровадження нових, максимально ефективних моделей системи виховної діяльності, технологій виховання, що сприяють формуванню активної, адаптованої до змінних умов, діяльної, творчої особистості;
    • розробка та впровадження індивідуальної освітньої траєкторії та індивідуальної виховної програми учнів певних категорій.

         Репрезентація досвіду

    Всеукраїнський науково-практичний семінар «Інноваційні підходи до організації методичної роботи класних керівників» травень 2015 року.

    Всеукраїнська науково-практична конференція «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості: теорія, практика, досвід» –  вересень 2017 року.

    Обласний семінар-тренінг у рамках дослідно-експериментальної роботи ліцею для класних керівників та членів творчої групи «Духовність» за темою «Розвиток риторичної культури викладача в умовах відкритого виховного простору» травень 2016 року.

    За результатами дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу Запорізького багатопрофільного ліцею №99 Запорізької міської ради Запорізької області за темою: «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості» підготовлено та надруковано науково-методичний посібник «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості: теорія, практика, досвід». – Запоріжжя: СТАТУС. –2017 р. – 427 с. («Схвалено до використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти») від 23.10. 2017 № 21.1/12-Г-722), де розміщено статтю «Методичний супровід інноваційної діяльності класних керівників в умовах експерименту». Публікація в «Учительському журналі он-лайн», сертифікат серія ММ № 01099366 від 04.04.2017р «Матеріали до педагогічної ради «Методичний супровід інноваційної діяльності класних керівників в умовах експерименту»; «Учительський журнал он-лайн», сертифікат серія ММ № 01099365 від 04.04.2017р «Матеріали до педагогічної ради «Педагогічна взаємодія як головна умова підвищення якості навчально-виховного процесу».

                Теги: методичні засади, інноваційний потенціал, життєві компетенції, виховний простір, професійна компетентність, генезис професіоналізму, життєвокомпетентнісна особистість, гуманістична педагогіка, педагогіка співпраці, модель виховного простору, духовність, вдосконалення змісту виховання; індивідуальна стратегія, індивідуальний стиль життя креативної особистості.

    ПЕРЕЛІК ДОДАТКІВ

    Додаток 1. Презентація до педради «Підвищення професійної компетентності вчителя.
    Генезис професіоналізму вчителя».

    Додаток  2. Презентація до педради «Педагогічна взаємодія як головна умова підвищення якості педагогічного процесу».

    https://drive.google.com/file/d/0B4i2MRbEwB0hM3hMcUxnNGt6NW8/view

    Додаток 3. Доповідь за темою: «Педагогічна взаємодія як головна умова підвищення якості педагогічного процесу».

    Додаток 4. Презентація «Звіт про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою: «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості» на базі Запорізького багатопрофільного ліцею №99 Запорізької міської ради за 2010-2017 роки»

     https://drive.google.com/file/d/0B4i2MRbEwB0hRml6V2dUWW9EUnc/view

    https://drive.google.com/file/d/0B4i2MRbEwB0hQnJhNDdnNXhXWDQ/view

    Посилання  на досвід:

    https://drive.google.com/file/d/1PtcFS6m1HYgP2RUb_W5tCrJarzKwkjXu/view

    http://litsey-99.at.ua/publ/vystavka_2018/9

     

    Категория: выставка_2018 | Добавил: litsey-99 (22.12.2017)
    Просмотров: 72 | Теги: виховний простір, методичні засади, генезис професіоналізму, професійна компетентність, життєві компетенції, життєвокомпетентн, інноваційний потенціал | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]