Вторник
20.02.2018
16:52
Поиск
Конкурсы
Інформація

Прозорість та інформаційна відкритість


Участь в експерименті всеукраїнського рівня за темою "Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті"
Статистика
                      
Онлайн лист
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Cегодня нас посетили
Страничка учителя
Страничка Шматко С.В.
Personagrata
Сайт Плотниковой А.А.
Сайт Потоцкой Е.А.
Сайт Пожидаевой Е.Г.
Сайт Овсяник С.Г.
Сайт Михайленко Р.А.
Сайт ТГ "Ортобиотика"
Nachalka99
Виртуальное МО уч.информатики
Квест знатоков информатики
Университетское переводоведение

Новости Osvita.ua
Внимание!
Данный сайт является
единственным официальным сайтом
Запорожского многопрофильного лицея № 99.
За недостоверную информацию,
размещенную на других сайтах,
администрация лицея
ОТВЕТСТВЕННОСТИ НЕ НЕСЕТ
Приветствую ВасГость | RSS

Главная | Регистрация | Вход
Запорожский многопрофильный лицей №99
Главная » Статьи » выставка_2018

Корекція постави дітей молодшого та середнього шкільного віку в умовах позитивного виховного простору ЗБЛ№99

Номінація: «Нова українська школа: виховання і розвиток»

Секція: «Позашкілля»

Тема інноваційної розробки: Корекція постави дітей молодшого та середнього шкільного віку в умовах позитивного виховного простору ЗБЛ№99

 Автор інноваційної розробки:

Сахно Ольга Вікторівна,

учитель фізичної культури, спеціаліст

Повна назва школи: Запорізький багатопрофільний ліцей       № 99 Запорізької міської ради Запорізької області

Директор: Солдатєнко Ольга Василівна

 вул. Героїв 93-ї бригади, м.Запоріжжя, 69114, тел./ факс: (061)224-93-09 E-mail: litsey99@ukr.net Адреса сайту:  http://litsey-99.at.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду

 У системі освіти України відбуваються суттєві якісні зміни, реалізація яких передбачається важливими законодавчими актами («Про освіту», «Національна доктрина розвитку освіти України», «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» тощо), що спрямовані, насамперед, на подальше вдосконалення оздоровчих програм для дітей і підлітків. Можливо, вперше в історії вітчизняної педагогічної системи так гостро стоїть проблема збереження здоров’я дітей. В останні роки спостерігається величезна зацікавленість проблемою збереження індивідуального здоров’я людини. Особливе занепокоєння викликає здоров’я наших дітей, бо здоров’я нації та прогресивна динаміка всього суспільства пов’язані зі здоров’ям нової людини XXI століття і майбутнім України.

Сучасні заклади загальної середньої освіти повинні створити здоров’язбережувальний простір як багаторівневе соціально організоване середовище, у якому потужне місце повинна посідати фізична реабілітація учнів, спрямована на збереження та відновлення здоров’я учнів. Однією з ключових компетенцій, зазначених у Концепції Нової школи, є екологічна грамотність і здорове життя. Особливо нагальною потребою є подолання гіподинамії, порушень постави учнів, оскільки саме здоров’я хребта є визначає загальний стан здоров’я людини. Створення системи роботи вчителя фізичної культури та вчителя-реабілітолога: цілеспрямоване використання засобів фізичного виховання, правильно організований загальний руховий режим, організація сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища, організація занять з гімнастики з метою корекції постави дітей молодшого та середнього шкільного віку дозволить зберегти та відновити здоров’я учнів.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Останнім часом в Україні сформувалися негативні тенденції в динаміці здоров’я школярів. Дитяча захворюваність зросла за багатьма показниками. 80% дітей шкільного віку мають відхилення в здоров’ї. До закінчення 11-го класу 42%  учнів мають хронічні хвороби, 50 % - порушення розвитку будови і функції різних систем організму[1., 377 c.]. Не втрачає гостроти потреба фізичної реабілітації дітей з порушенням постави, оскільки частота таких деформацій неухильно зростає [2]. Серйозність цієї проблеми обумовлена тим, що без своєчасної корекції статичні деформації стають одним з головних чинників розвитку структурних змін в хребті та захворювань внутрішніх органів [4].

 Правильна постава школяра запорука здорового хребта, який є опорою не тільки скелета, але і всього організму в цілому. При правильній поставі навантаження на хребетний стовп розподіляється рівномірно, не заважаючи йому виконувати амортизацію при ходьбі та інших рухах  і не чинячи тиску на внутрішні органи.

Таким чином, робота  виховного простору ліцею №99 стратегічно орієнтована на розуміння учнями того факту, що бути здоровим – це його обов’язок. У школяра в процесі занять ми  формуємо відповідальне ставлення до своєї постави та здоров’я в цілому. Формування позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення сприяє піднесенню рівня  їхньої теоретичної і практичної підготовки в галузі здорового способу життя, а отже –  поліпшенню здоров’я та фізичної підготовленості учнів.

Використання під час занять з корегуючої гімнастики підходів до формування в учнів морально-ціннісного ставлення до свого здоров’я і здорового способу життя, зміцнення здоров’я дає змогу визначити оптимальні способи впливу на мотиваційно- потребнісну сферу дітей задля ефективного впровадження здорового способу життя як важливої соціальної умови організації життєдіяльності.

Правильно організований загальний руховий режим має важливе значення в оздоровчій роботі з дітьми й створює здорову основу для зростання й розвитку організму та  запобігає багатьом захворюванням [21].

Слід зазначити, що для виправлення дефектів постави цілеспрямоване використання засобів фізичного виховання виявляється недостатнім. Необхідною умовою є також вживання заходів, які сприяють покращенню фізичного розвитку дитини. До таких заходів перш за все належить організація сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища –  умов статичного навантаження, харчування, режиму дня, гігієнічних умов [27].

Науково-теоретична база досвіду. Існує великий ряд робіт, присвячених проблемам формування постави, вивченню впливу порушення постави і сколіозу на функції організму дітей різних вікових груп, у яких вчені вказують на прогресування деформації хребта в молодшому шкільному віці, для якого характерні найбільші зміни антропометричних показників фізичного розвитку. Виявлені такі порушення з боку серцево-судинної системи в дітей 7-15 років зі сколіозом: знижені на 12-16 % показники об’ємного кровотоку на кінцівках, у 3 рази частіше виявляється дисфункція.

Постава не передається спадково, а формується в процесі росту, розвитку і виховання дитини. Це починається ще в період раннього дитинства. У дітей паралельно з формуванням навичок утримання голови, сидіння, стояння поступово окреслюються фізіологічні вигини хребта. Людина народжується з грудним та крижово-куприковим кіфозами (за Смиковим А.С., грудний кіфоз з’являється при формуванні навички сидіння). Шийний лордоз з’являється при формуванні навички утримання дитиною голови. Поперековий лордоз формується, коли дитина починає ставати та ноги і ходити. Всі фізіологічні вигини набуваються до того часу, поки малюк почне ходити. (За Козловим В.І., фізіологічні вигини хребта чітко проявляються до 5-6 років). Проте, фізіологічна хвилеподібна форма хребта лишається не зафіксованою до 7-12 років і зберігається лише завдяки активній роботі м’язів. Після 12 років вигини хребта фіксуються внаслідок зміни співвідношення кісткових та хрящових елементів. Остаточне формування і закріплення всіх вигинів хребта завершується до 18-20 років (до 20-25 років, за Смиковим А.С.) [18]. Хвилеподібна форма хребта (та наявність буферних утворень у вигляді дисків) забезпечує ресорну (амортизаційну) функцію.

Коригуюча гімнастика дисципліна є частиною системи фізичного виховання, пов’язаної з особливими завданнями виховання дітей, що мають відхилення у стані здоров’я, зокрема, у порушенні постави.

До засобів корегуючої гімнастики відносять: фізичні вправи, рухливі ігри, масаж і загартування [17, 39].

Думки більшості авторів робіт, присвячених порушенню постави, сходяться на тому, що основним засобом у вихованні правильної постави і в корекції порушеної постави є фізичні вправи [16, 17].

А.М. Шлемін у своїй роботі застосовував гімнастичний метод, в якому фізичні вправи ізольовано впливають на різні м’язи тіла. Вправи розтягувального характеру забезпечують природну анатомічну рухливість хребетного стовбура. Автор пропонує виконувати комплекси вправ для вироблення м’язово-рухових і м’язово-статичних відчуттів за ступенем їх важкості і складності. До першої групи відносимо вправи, що мають загальну дію на організм тих, хто займається, що гармонійно розвивають руховий апарат. Друга група включає вправи для вироблення відчуттів правильної постави. Вправи третьої групи спрямовані на виправлення певних недоліків у формуванні постави [42].

З.М. Шубіна вважає, що фізіологічна основа постави своєрідна навичка, формування якої підпорядковане тим же закономірностям, що і формування будь-якого рухової навички і невіддільно від нього. На думку автора, формування навичок правильної постави відноситься більшою мірою до навчання, головним чином, на уроках фізичної культури, а перенесення навички у звичку це, в основному, область виховання, у якій вирішальне слово повинне належати вчителям і батькам. У процесі виховання правильної постави учнів початкових класів дослідник робить акцент на зближення правих і лівих верхніх кінцівок. З цією метою використовувалися спеціальні динамічні вправи з початкового положення лежачи [43,3].

Для дітей з кіфотичною деформацією хребта деякі учені пропонують систему комплексного відновного лікування. Ця система включає такі форми лікувальної фізичної культури: урок коригуючої гімнастики, лікувальне плавання і фізичні вправи у воді, дозовані рухливі ігри з елементами корекції, лікувальний масаж [28].

Новий підхід до рішення цього питання викладений в дослідженні                                   Л.Г. Мірхайдарової. Традиційні засоби, використовувані на уроках фізичної культури в школі, доповнюються новими: загально-розвивальними вправами з типової програми в поєднанні з вправами йоги; комплексами з художньої гімнастики; загально-розвивальними вправами з типової програми у поєднанні з вправами коригуючої гімнастики [29].

Стисла анотація досвіду

Заняття з коригуючої гімнастики проводяться в ліцеї №99 в межах виховного простору з дітьми молодшого та середнього шкільного віку, в яких виявлені порушення у функціональному стані опорно-рухової системи, над  цим питанням я працюю з вересня 2016 року. За 2016-2017 н.р. були підбиті підсумки ефективності впровадження таких занять, які дали свої позитивні результати щодо корекції постави дітей. 2017-2018 навчальний рік ми розпочали з системи корегуючих занять для учнів, які мають проблеми з боку опорно-рухового апарату.

Робота з діагностики та корекції функціонального стану опорно-рухового апарату дітей  здійснюється  в три етапи:

На першому етапі я дослідила сучасний стан питання за літературними джерелами, опановані методики вивчення функціонального стану опорно-рухової системи, використавши тест на силу й витривалість м'язів спини і живота, вимірюючи рухливість хребта школярів.

На другому етапі відбувалося вивчення та оцінка функціональних можливостей дітей з порушеннями постави, створена програма фізичної реабілітації дітей з порушеннями функціонального стану опорно-рухового апарату.

На третьому етапі оцінена ефективність запропонованої програми, проведений аналіз і узагальнення отриманих даних.

Для оцінки ефективності були взяті такі показники:

1. Зовнішній огляд:

а) пропорційність трикутників талії;

б) симетричність лопаток і положення плечового поясу.

2. Анатомо-фізіологічні показники:

а) наявність сколіотичної постави;

б) визначення функціонального стану дихальної системи: проба Генчі, проба Штанге.

3. Рухова підготовленість:

а) визначення рухливості хребта у всі напрямки;

б) визначення гнучкості хребта.

Діти займаються за спеціально розробленою методикою коригуючої гімнастики, у комплексі з якою проводяться сеанси масажу, спрямовані на усунення виявлених порушень у функціональному стані опороно-рухового апарату. Заняття в групах мають 3 частини. Підготовча частина (10-15 хв) включає загальнорозвиваючі вправи, які проводяться в повільному, а надалі в середньому темпі. Кожну вправу повторюємо 4-5 разів, згодом 6-8 разів. Під час виконання загальнорозвиваючих вправ особливу увагу звертаю на рівномірне та глибоке дихання, перед початком роботи групи ми вивчаємо прийоми різних типів дихання: грудного, черевного та особливо змішаного (повного); включали вправи, що вимагали великих м’язових зусиль із затримкою дихання. Вправи виконували в чергуванні із спеціальними дихальними вправами в такому поєднанні: 1:2 перші два місяці занять, 1:3 та 1:4 - надалі з вправами для формування правильної постави і на розслабленням’язів.

Загальнорозвиваючі вправи добираються так, аби в роботі брали участь усі м’язові групи, але не одночасно, а в певній послідовності (за принципом «розсіяного» навантаження). Фізичне навантаження підвищуємо поступово, аби спеціальні вправи сприяли рівномірності навантаження та багатоступінчатості фізіологічної кривої заняття. Навчальний матеріал в основній частині заняття розмежовували так, щоб фізіологічна крива відповідної реакції організму учнів на фізичне навантаження мала найбільший підйом у другій її половині. Заключна частина (до 5 хв.) включала дихальні вправи, вправи на розслаблення, її завдання – зниження фізіологічного навантаження і приведення організму до відносно спокійного стану, підбиття підсумків. У дихальні вправи включаємо рухи кінцівками й тулубом з метою координації дихального акту – динамічні дихальні вправи. Це привчало учнів вільно використовувати певний тип дихання відповідно до положення тіла і підпорядковувало своїй волі ритм та швидкість дихальних рухів. Ми навчаємо учнів не затримувати дихання, а дихати глибоко та рівномірно.

При розробці вправ навантаження узгоджували з силами і можливостями дитини (Додаток В). Тривалість заняття і складність комплексу поступово збільшували ій ускладнювали. Для збільшення та нарощування функціональних можливостей організму і досягнення бажаних рухових якостей, перш за все сили і витривалості м’язів, застосовували багатократне виконання фізичних вправ. Компонентами, що визначали величину навантаження, була тривалість вправ, інтенсивність їх виконання, кількість, тривалість і характер періодів відпочинку між ними, тому що треба мати на увазі, що навантаження, що не відповідає можливостям організму, може призвести до небажаної перевтоми м’язів і навіть порушення діяльності серцево-судинної системи.

На початку заняття нерідко відмічалась підвищена стомлюваність, прискорене серцебиття,  порушення частоти дихання. Тому інтенсивність і тривалість вправ, і частоту повторень ми  нарощували поступово, з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. Впоратися з цим завданням допомагає уміле чергування вправ середньої і малої інтенсивності, тимчасовий розподіл навантажень як протягом одного уроку, так і на весь період занять лікувальною гімнастикою.

У підготовчому періоді коригуючого курсу уточнюємо  особливості індивідуального перебігу захворювання, визначаємо функціональні можливості опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем дитини, рівень її фізичної підготовленості. У цьому періоді на тлі загально-розвиваючих вправ розв’язуємо завдання створення фізіологічних передумов для відновлення правильного положення тіла і стабілізації патологічного процесу, проводимо необхідні заходи для виховання й вироблення навичок правильної постави, забезпечуємо нормалізуючу дія вправ на внутрішні органи і системи організму,  що підвищує його опірність до несприятливих чинників зовнішнього середовища. У підготовчу частину включалася, як правило, ходьба звичайна, ходьба з підкреслено правильною поставою і елементарні спеціально підібрані вправи для всіх м’язових груп, що не розхитують хребет.

В основному періоді коригуючого курсу, який триває до моменту задовільного рішення поставлених коригуючих задач, за допомогою загально-розвиваючих вправ удосконалювалася рухова сфера дитини, підвищувалася якість основних рухів, забезпечувалася стимулююча і нормалізуюча дія фізичних вправ. Широке використання фізичних вправ, спрямованих на вироблення й зміцнення м’язового корсету, дозволяло приступити до стабілізації патологічного процесу. За можливістю проводиться корекція наявного дефекту за допомогою спеціальних коригуючих вправ. Провідним завданням занять з коригуючої гімнастики залишається виховання і закріплення навичок правильної постави, для вирішення якої використовується весь арсенал відповідних засобів.

Завершальний період коригуючого курсу має на меті закріплення досягнутих результатів лікування, а також вироблення необхідного рухового режиму й рекомендацій для занять вдома.

Діти отримують курс масажів: 10-12 процедур, тривалістю не менше 30 хвилин. Перші 2-3 процедури виконуємо з невеликим навантаженням, поступово збільшуючи до 5-6 процедури.  Суть масажу і механізм його дії обумовлюють можливість активного використання цього засобу в процесі корекції порушень постави. При різних видах порушень постави в сагитальній площині ефективним виявляється застосування лікувального класичного масажу, завданнями якого є зміцнення м’язів спини, живота, шиї, нижніх кінцівок; підвищення загального тонусу організму.

При кожному виді порушень постави використовую прийоми масажу, різні за характером їх виконання (Додаток Б). У свою чергу, характер виконання прийомів визначався трьома основними компонентами: силою тиску, темпом, тривалістю. У методиці детально викладена процедура виконання масажу при різних видах порушень постави і подані методичні вказівки, дотримання яких необхідне для досягнення бажаного результату.

 Процес корекції порушеної постави передбачає три періоди: вступний, основний і завершальний. Вправи відповідають віковим й індивідуальним особливостям дітей, узгоджуються із завданнями періоду і проводяться з урахуванням методичних рекомендацій. Подібні фізичні вправи були включені в кожне заняття. Такий підхід до організації процесу корекції порушень постави дозволив дати позитивну відповідь на питання про доцільність і ефективність використання фізичних вправ у поєднанні з масажем, в плановому фізичному вихованні дітей шкільного віку.

Правильна постава дітей молодшого та середнього шкільного віку має свою характеристику. Щоб справлятися з навантаженнями, хребту  однаково необхідні і гнучкість (рухливість), і стійкість – сила і витривалість м’язів.

Результативність впровадження досвіду

 Велике місце в системі реабілітації дітей з порушеннями постави займає консервативний метод лікування, під яким розуміється комплекс медичного, ортопедичного, педагогічного, психологічного і соціального порядку. Методика фізичної реабілітації в системі комплексної корекції дітей з порушеннями постави  включає в себе: виконання режиму дня, дотримання ортопедичного режиму, лікувальну гімнастику, масаж, застосування ортопедичних корсетів (фіксуючих, коригуючих), раціональне харчування, визначені види фізкультури, лікування суміжних захворювань. На характер перебігу корекції постави впливають вид та регулярність виконання заданого комплексу фізичних вправ.

 Розроблена програма комплексної корекції, в яку ми включили корегуючу гімнастику, масаж. Лікувальну фізкультуру необхідно проводити, враховуючи витривалість м’язової системи, інакше вона може дати негативний наслідок. У кожному конкретному випадку необхідно дозувати вправи, спираючись на результати функціональних проб, а також перевірки сили і витривалості м’язів

 Проведений порівняльний аналіз результатів розробленого комплексу корегуючих вправ. Тести контролю за ефективністю методики з корекції опорно-рухового апарату підлітків ми проводили до початку експерименту і після всього курсу. Контроль ЧСС  проводився до і після першої процедури з метою  виявлення реактивності серцево-судинної системи.

Згідно з отриманими результатами, процес корекції успішніше протікав, коли   масаж застосовувався відповідно до наявного виду порушення. При оцінці ефективності корегуючи занять при усіх видах дефектів хребта ми орієнтувалися на поставлені  задачі. При зовнішньому огляді виявлені позитивні зміни як становища плечового поясу, так і пропорційності трикутників талії в усіх дітей. Дослідження зміни частоти серцевих скорочень у спокої свідчить про позитивні зміни у стані серцево-судинної системи учнів які займаються корегуючою гімнастикою.

Таким чином, порівняння отриманих експериментальних даних дозволяє зробити такі висновки. Процес корекції, в якому застосовувався масаж, відповідний до виду порушення з боку опорно-рухового апарату, та спеціальні дихальні вправи, порівнянні з контрольною групою, де застосовувалися тільки і фізичні вправи, відповідно до порушення постави проходить успішно.

Практичні рекомендації: організовувати групи в кабінетах лікувальної гімнастики можна тільки за віком,  у групу треба об’єднувати хлопчиків і дівчаток, що мають однакові порушення у функціональному стані опорно-руховому апараті. Чисельність групи повинна складати не більше 10-12 чоловік. Заняття проводити не менше трьох разів на тиждень. При проведенні заняття важливо керуватися такими положеннями: протягом усього заняття викладач не повинен забувати про основну спрямованість занять – це свідоме освоєння дітьми правильного положення тіла. При проведенні групових занять потрібно максимально індивідуалізувати вправи, як за дозуванням, так і за підбором цілого комплексу індивідуальних вправ. У зв’язку з посиленим тренуванням силової витривалості фізіологічне навантаження (крива пульсу) поступово збільшується до кінця основної частини уроку, у межах 40-50% прискорення пульсу по відношенню до початкових цифр, тому необхідна уміла організація відпочинку.

Репрезентація досвіду

 Даний досвід роботи був представлений під час захисту магістерської роботи в Запорізькому національному університеті  на кафедрі фізичної реабілітації в 2017 році.

Результати роботи над досвідом представлені на засіданні творчої групи «Ортобітотика».

28 вересня 2017 року під час Всеукраїнської конференції за темою «Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості: теорія, практика, досвід», яка відбулася на базі Запорізького багатопрофільного ліцею №99, був проведений мастер-клас.

Теги: опорно-руховий апарат, фізичне виховання, специфіка, постава, корекція, соматоскопія, фізичні вправи, підготовленість, пульсометрія.

Посилання на досвід:

https://drive.google.com/file/d/18jYQJdkDozCbe7wFtZKnrL6BuT3hknG7/view

https://personagrata-lyceum.jimdo.com

 Анотація досвіду: http://litsey-99.at.ua/publ/vystavka_2018/9

ПЕРЕЛІК ДОДАТКІВ

ДОДАТОК 1. Поверхневі та глибокі м'язи спини.

ДОДАТОК 2. Методи визначення функціональних проб організму ЧСС та дихальної системи.

ДОДАТОК 3. Методика масажу до відповідного виду порушення.

ДОДАТОК 4. Схема заняття з коригуючої гімнастики для дітей порушеннями в функціональному стані опорно-рухового апарату.

Категория: выставка_2018 | Добавил: litsey-99 (22.12.2017)
Просмотров: 58 | Теги: постава, корекція, фізичні вправи, фізичне виховання, соматоскопія, пульсометрія, опорно-руховий апарат, специфіка, підготовленість | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]