Пятница
23.08.2019
05:30
Поиск
Конкурсы
  • Статистика сайта
                                   
    Всего чел. на сайте:
    Новых за месяц: 2
    Новых за неделю: 1
    Новых вчера: 1
    Новых сегодня: 0
    Счетчики
    Онлайн лист
    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Cегодня нас посетили
    Інформація

    Прозорість та інформаційна відкритість


    Освітні програми | Фінанси | Звітність | Інше

    Участь в експерименті всеукраїнського рівня за темою "Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті"
    Прийом дітей до 1го класу на 2019-2020н.р.
    Страничка учителя
    Страничка Шматко С.В.
    Personagrata
    Сайт Плотниковой А.А.
    Сайт Потоцкой Е.А.
    Сайт Пожидаевой Е.Г.
    Сайт Овсяник С.Г.
    Сайт Михайленко Р.А.
    Сайт ТГ "Ортобиотика"
    Сайт Аношиной В.Ю.
    Nachalka99
    Виртуальное МО уч.информатики
    Квест знатоков информатики
    Университетское переводоведение

    Новости Osvita.ua
    Внимание!
    Данный сайт является
    единственным официальным сайтом
    Запорожского многопрофильного лицея № 99.
    За недостоверную информацию,
    размещенную на других сайтах,
    администрация лицея
    ОТВЕТСТВЕННОСТИ НЕ НЕСЕТ
    Весь контент на сайте
    доступен по лицензии
    Creative Commons Attribution 4.0
    International license
    Приветствую ВасГость | RSS

    Главная | Регистрация | Вход
    Запорожский многопрофильный лицей №99
    Главная » Статьи » Выставка 2016

    Технологія логіко-смислового моделювання як ефективний засіб реалізації сучасних підходів до навчання правознавству

    Анотація перспективного педагогічного досвіду

    Номінація Виставки: «Компетентнісна освіта: специфіка навчальних предметів»

    Секція: «Історія та правознавство»

    Тема досвіду: «Технологія логіко-смислового моделювання як ефективний засіб реалізації сучасних підходів до навчання правознавству»

    Інформація про автора досвіду

    Тедєєва Світлана Валеріївна,

    методист Хортицького районного методичного підрозділу

    Інформаційно-аналітичного методичного центру департаменту освіти, науки, молоді та спорту Запорізької міської ради;

    вчитель історії та правознавства, спеціаліст вищої категорії,

    педагогічне звання – «Учитель-методист», Відмінник освіти України

    Контактна інформація

    Інформаційно-аналітичний методичний центр департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької   міської   ради Запорізької області

     

    69037,   м.Запоріжжя,  вул. Правди, 20       тел. 224-08-37, 224-08-38

    e-mail: iamczap@gmail.com   Адреса сайту:  znmc.ucoz.ru   

    Хортицький районний підрозділ ІАМЦ ДОНМС Запорізької   міської   ради

    69076  м.Запоріжжя, вул. Задніпровська 48а, тел. (061)283-75-81

    e-mail: hortmetodkabinet@mail.ru

    База формування та апробації досвіду: Запорізький багатопрофільний ліцей № 99 Запорізької міської ради Запорізької області

    69114 м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 13-а, тел/факс 224-93-09

    e-mail: litsey99@ukr.net Адреса сайту:  http://litsey-99.at.ua

     

             Провідна педагогічна ідея досвіду

    Сутність ідеї науково-педагогічного дослідження  полягає у заміні методики навчання правознавству, заснованої на механізмах запам'ятовування, технологією переробки знань в процесі їх сприйняття і засвоєння за допомогою багатовимірних дидактичних інструментів, «знарядь розумової праці», що допомагає учневі подолати пізнавальні труднощі на основних етапах навчального процесу; створює організаційно-методичні та технологічні умови для формування у нього здатності все більш самостійно і ефективно здійснювати навчальну діяльність.

             Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

    Аналіз методичної літератури, педагогічного досвіду викладання правознавства у старших класах та результативності участі учнів у творчих інтелектуальних правознавчих змаганнях дають підстави для окреслення певних проблем та недоліків шкільної правової освіті.

    Ми вважаємо, сучасна практика викладання основ правознавства в старшій школі характеризується недостатньою дидактичною технологічністю. Результати навчання слабо пов'язані зі способом організації практичної діяльності щодо засвоєння знань і з організацією розумової діяльності школяра. Пізнавальні труднощі в навчанні знижують мотивацію учнів до вивчення правознавства, заважають розвитку мислення й мовлення. Особливо яскраво ці труднощі проявляються на етапі мовленнєвої (усної та письмовій) діяльності, коли необхідно виконувати складні операції аналізу - синтезу великого обсягу правових знань та нової навчальної інформації. Дуже часто учень не знає «з чого почати», не може працювати без опорного знання (шпаргалки, конспекту), не вміє спланувати, визначити послідовність дій. Великою складністю для нього виступає необхідність проаналізувати зміст навчального матеріалу, нормативного акту, виділити головне, розставити пріоритети, узагальнити отриману інформацію, коротко і логічно її відтворити. Серйозною проблемою для старшокласника є творче застосування правових знань у новій, невизначеній ситуації. Як правило,причиною цього є недостатньо сформовані інструментальні вміння робити висновки й умовиводи, самостійно складати узагальнюючі таблиці, вирішувати логічні завдання. Результатом цього комплексу невмінь і відсутності навичок є нездатність школяра здійснювати самоконтроль, дати емоційну і раціональну оцінку виконаній роботі, самооцінку власної правової (правомірної та неправомірної) поведінки.

    Вищевказані явища в шкільній правовій освіті, на наш погляд, пояснюються рядом педагогічних стереотипів і бар'єрів .

    Як не дивно, під час організації процесу вивчення правознавства у школі й досі переважає або пояснювально-ілюстративна методика (частіше), або застосовуються ситуативні інтерактивні технології. Вони не стимулюють активну проблемно-пошукову діяльність, не створюють умови для систематичної пізнавальної активності та самостійності учнів, тому що слабо забезпечені дидактичними «знаряддями розумової праці», ефективною комплексною інструментальною наочністю для підтримки пізнавальної активності в мовній формі, а мають лише організаційні та сценарні відмінності. Недостатня увага вчителями приділяється розвитку логічного мислення учнів, вміння планувати і контролювати свою діяльність. Основна увага на уроках акцентується на формуванні окремих елементів знання без доведення їх до структурно-функціонального співвіднесення. У зв'язку з цим «навчальний предмет сприймається учнями як конгломерат окремих, не пов'язаних один з одним елементів. Вивчаються поняття, правила, дії одні за іншими, і вся увага зосереджена на кожному окремо. Зв'язки нового матеріалу з раніше відомим розкриваються тільки лінійно, про об'єднання, систематизацію матеріалу у великі блоки піклуються мало. Формування системи понять реалізується більш стихійно, ніж цілеспрямовано». Процес організації розумової діяльності характеризується репродуктивним рівнем засвоєння знань і умінь, обмеженістю  зворотного зв'язку. Отже, актуальність і доцільність вивчення й узагальнення широко відомих та пошук нових більш продуктивних педагогічних технологій здобуття, переробки, засвоєння, систематизації учнями навчальної інформації і контролю правових знань, формування самоосвітньої та технологічної компетентності учнів у контексті моделювання оптимальної системи шкільної правової освіти сумнівів не викликає, чим і обґрунтовується проведення нашого дослідження.

             Науково-теоретична база досвіду:

    Проблема технологізації навчання є однією з найактуальніших і найбільш обговорюваних в педагогічній науці.

    Американські вчені пов’язують технологію навчального процесу з поняттям його оптимізації та конструювання адекватних прийомів. В нашому розумінні, спираючись на теоретичні висновки японського педагога Т. Сакамото, педагогічна технологія - це впровадження у педагогіку системного способу мислення, що ідентифікується із «систематизацією освіти».

    Теоретичні й методичні засади шкільної правової освіти закладені у працях вітчизняних науковців Андрусишина Б., Гуза А., Киричук А., Пометун О., Ремех Т., Рябовол Л., Смагіна І.

    Особливості й етапи формування правових понять також вивчали Бобровник С., Ваксман В., Грузінова Л., Заблоцька Л., Машіка В., Наровлянський О., Усенко І. та інш. Деякі аспекти методики викладання юридичних питань розглянуті у працях Андрейцева В., Антоновича М., Галая А., Котюка І., Нетьосова С. та ін.

    Проте, питання щодо створення технологічних умов, які забезпечують засвоєння учнями цілісної системи навчального правознавчого матеріалу без збільшення навчального часу за рахунок зміни механізмів її засвоєння і форм пред'явлення не були предметом їхнього дослідження.

    Аналіз можливостей сучасних педагогічних новацій з точки зору розв’язання окреслених вище проблем, зумовив вибір нами для запровадження у навчанні правознавства педагогічного винаходу, автором якого є доктор педагогічних наук, кандидат технічних наук, винахідник, академік В.Е.Штейнберг.

    Стисла анотація досвіду

    Мета дослідження: обґрунтувати актуальність маловідомої в українській системі шкільної правової освіти технології проектування та застосування логіко-смислових моделей (за Штейнбергом), як засобу когнітивної візуалізації знань, що дозволяє ефективно вирішувати на засадах сучасних підходів до навчання (компетентнісного, особистісне орієнтованого та діяльнісного) завдання формування системних теоретичних та практичних правових знань в учнів, як найважливішій складової правової культури особистості взагалі, та правової предметної компетентності зокрема.

    ЛСМ - це схематичні моделі, що включають два компоненти: смисловий компонент у вигляді основних понять (ключових слів) за темою заняття і логічний компонент, що організує ці поняття в семантично зв'язну систему і підтримує виконання операцій аналізу і синтезу для багатовимірного представлення знань на природній мові, та забезпечують: вдосконалення процесу навчання на основі інструменталізації  навчального матеріалу і пізнавальної діяльності (забезпечення «знаряддями» розумової праці – прим.Тедєєвої С.В.); вдосконалення основних видів діяльності вчителя і учня за рахунок інструментальної підтримки функцій мислення, пам'яті та пізнавальної діяльності в мовній формі; саморозвиток вчителя і учня завдяки узгодженню функціонування першої та другої сигнальних систем, активізації аутодіалогу (взаємодії суб'єкта з зовні представленим образом думці) і асоціативних процесів. Технологія вирізняється з-поміж інших дидактичних систем можливістю використання різноманітних засобів індивідуалізованого навчання, стимулюванням активної осмисленої позиції учнів у навчально-виховному процесі, створенням організаційно-методичних умов для розвитку системного та критичного мислення, а також формуванням навичок адекватного оцінювання ними власної пізнавальної діяльності.

             Результативність впровадження досвіду

    Виходячи з досвіду впровадження в навчальний процес у викладанні правознавства проектування та застосування багатовимірних дидактичних інструментів (ЛСМ), ми можемо стверджувати, що технологія забезпечує:

    формування цілісної системи усвідомлених правових знань,

    є опорою для організації предметної навчально-пізнавальної діяльності, для організації комунікативної, мовної діяльності,

    формує алгоритм самоосвітньої діяльності та забезпечує його привласнення учнями,

    дає можливість створити ресурсозберігаючу систему організації творчої діяльності,

    є інструментом розвитку мовлення, пам'яті, мислення (системного, логічного).

     Також технологія дозволяє реалізувати на уроках правознавства об'єктивну тенденцію інтеграції змісту навчальних дисциплін (історії, права, філософії, політології тощо) і перетворення його з мети засвоєння і предмета навчальної діяльності в засіб регуляції навчальної діяльності, в її орієнтовну основу.

    Таким чином, впровадження технології проектування та використання логіко-смислових моделей у навчанні правознавства інструментально забезпечує реалізацію основних підходів до навчання, проголошених у новому Державному освітньому стандарті (2011г.): особистісного, компетентнісного, діяльнісного.

             Репрезентація досвіду

    Апробація даної технології проектування та застосування логіко-смислових моделей як засобу формування цілісної системи правових знань у викладанні основ правознавства в 9-11 класах різного профілю проходила в ході поточного навчального процесу в 2005-2014 рр. на базі Запорізького багатопрофільного ліцею №99. Результати досліджень проходили наукову та громадську експертизу у 2007-2009рр. (обласний етап конкурсу «Учитель року-2007», Дванадцята міжнародна виставка навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні», 2009р., семінари для вчителів правознавства м. Запоріжжя тощо).

    Результати дослідження положено в основу наукової статті у журналі «Історія в рідній школі» №№10, 12, 2015р.

    Інноваційна розробка представлена у вигляді наукової статті.

    Теги: технологізація навчання, технологія проектування та застосування логіко-смислових моделей у навчанні, правова культура, правова предметна компетентність, формування цілісної системи правових знань, інструментальне управління навчальним процесом.

     

    Посилання на матеріали: Опис досвіду роботи                  

    Категория: Выставка 2016 | Добавил: litsey-99 (28.01.2016)
    Просмотров: 458 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 1
    1 tatyana_pritulenko  
    Много интересного!

    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]