Вплив комп’ютера на психіку дитини

поради батькам

Сьогодні комп’ютери стали повсякденністю, так що сучасній дитині можна лише позаздрити: їй не потрібно перебудовуватися. Вона вже зростає в середовищі, де комп’ютер така ж звичайна і буденна річ, як автомобілі та телевізори. Для батьків, педагогів комп’ютер може стати головним болем, адже він не такий безпечний, як видається на перший погляд.

         Деякі батьки категорично відкидають «комп’ютерну» форму проводження вільного часу дитини, деякі не забороняють сидіти за комп’ютером, але постійно відчувають внутрішню тривогу: дитина допізна сидить за монітором, мало спілкується з однолітками, рідко буває на вулиці.

         Тому, купуючи комп’ютер – корисний, незамінній, чудовий, необхідний дитині інструмент, слід пам’ятати про відповідальність за встановлення правильної взаємодії дитини та машини.

         Розглянемо основні упередження, пов’язані з комп’ютером.

         Постійне перебування у «віртуалі» шкодить розвитку дитини, у тому числі інтелектуальному та емоційному. Так з одного баку дитина втрачає інтерес до самостійного мислення, читання, стає пасивним споживачем інформації, як кажуть «рабом Інтернету», а з іншого – деякі діти використовують Інтернет як бібліотеку і джерело інформації.

         Комп’ютер не дає дитині повноцінного спілкування з однолітками або повністю його замінює. Деяким дітям, що мають складнощі в спілкуванні з однолітками в реальному світі, комп’ютер дає можливість знайти у віртуальному світі співбесідника і навіть друга.

         Існують позитивні і негативні наслідки використання комп’ютера дитиною:

Негативні                                                                  

положення сидячи протягом тривалого часу;

електромагнітне випромінювання;

перевантаження суглобів кистей рук;

підвищене навантаження на зір;

стрес у разі втрати інформації;

порушення мовлення;

імпульсивність;

ситуативність поведінки;

відсутність ініціативи;

несамостійність;

стереотипність мислення;

слабка орієнтованість на майбутнє.

Позитивні

можливість самонавчання;

формування ділової мотивації;

розвиток логічного оперативного мислення;

уміння прогнозувати;

можливість експериментувати;

формування абстрактного мислення;

акуратність;

точність;

раціональність;

організованість

Положення сидячи протягом тривалого часу:

-         дитина за комп’ютером сидить у розслабленій позі, що однак, унаслідок стати стичності є вимушеною й неприємною: напружені м’язи шиї, голови, рук, спини. У результаті може розвинутися сколіоз

-         під час тривалого сидіння за комп’ютером між сидінням стільця й тілом розвивається ефект теплового компресу, що призводить до застою крові в тазових органах. Наслідком цього можуть бути геморой і простатит, тобто захворювання, у разі яких потрібно тривале й малоприємне лікування

-         крім того, малорухомий спосіб життя часто призводить до ожиріння.

Електромагнітне випромінювання:

-         слід встановлювати комп’ютер так, щоб випромінювання не були спрямовані туди, де ви чи ваша дитина спить

-         перебування дітей у полі електромагнітному не повинно перевищувати 2 годин на добу

-         розташовуйте комп’ютер задньою по верхньою до стіни

-         оптимальна відстань від очей до монітора щонайменше 45-60 сантиметрів

-         не встановлюйте комп’ютер в спальнях, а вночі їх повністю відключайте від мережі

-         провітрюйте частіше кімнату

Навантаження на зір:

дисплей складається з окремих крапок, які світяться і мерехтять

робіть перерви під час роботи на комп’ютері ( 15 хвилин через кожну годину)

Стрес у разі втрати інформації:

§  дитина працювала та з деяких причин втратила інформацію (віруси, перепад напруги, не та кнопка…). Навчіть дитину методам саморегуляції

§  тривала робота призводить до змін у вищій нервовій діяльності, ендокринній, імунній і репродуктивній системах, позначається на зорі і кістково-м’язовому апараті людини. Тривалі і стійкі зміни завдають шкоди організму

Комп’ютерні ігри мають такі ж позитивні властивості, як і звичайні ігри:

розвивають:

швидкість реакції,

дрібну моторику рук,

візуальне сприйняття,

пам'ять і увагу,

логічне мислення,

зорово-моторну координацію

вчать:

узагальнювати,

аналітично мислити в

нестандарт. ситуації;

досягати своєї мети,

удосконалювати інтел.

навички

Однак є негативний бік захоплення комп’ютерними іграми. Це комп’ютерна залежність.

Перші ознаки комп’ютерної залежності в дитини:

·        їсть і п’є чай, робить уроки біля комп’ютера

·        провів хоча б одну ніч біля комп’ютера

·        приходить додому й відразу сідає за комп’ютер

·        забув поїсти, почистити зуби (раніше такого не спостерігалося)

·        перебуває в поганому, роздратованому настрої, не може нічим зайнятися, якщо комп’ютер не працює

·        конфліктує, загрожує, шантажує у відповідь на заборону сидіти за комп’ютером

 

Таким чином кіберпростір стає для дитини реальністю життя. Особливо яскраво це виявляється, коли дитина переживає соціально невдалі контакти і занурюється в ігровий світ, де відчуває себе господарем становища. Саме в цьому примарному світі відчуття або передчуття перемоги підвищує самоповагу, компенсує занижену самооцінку і формує поведінку, коли єдиним сенсом життя стає задоволення від ігрових сеансів. Таким чином, виробляється «комп’ютерна чи ігрова залежність».

         Віртуальна реальність формує нереальний світ комп’ютерної гри, виробляє ефект «присутності». Відбувається «Его-розпад» на «Я-віртуальне» та «Я-реальне». Такі ігри підривають психічний стан і здатні кардинально змінити уявлення про себе та навколишній світ. Все це сприяє наростанню тривоги та дисгармонії.

         З одного боку, ігри допомагають виходу агресії і негативних емоцій назовні, з іншого ж, навпаки, формують певні негативні стереотипи поведінки. Особливість гри, що герої «безсмертні»: кожного разу, після того як вони були знищені, оживають знову і знову. Цей факт відбивається на сприйнятті цінності життя, знімає кордон між життям і смертю та розвиває схильність до життєбезпечної поведінки.

Пам’ятайте, що використання комп’ютера дитиною будь-якого віку повинно супроводжуватися постійною увагою і супроводом батьків. Тільки постійний контроль, довірливі стосунки між дитиною зможуть забезпечити виховання критичності мислення і можливість усвідомлення корисної та негативної інформації.