Рекомендації, щодо формування життєвої компетентності  учнів.
Освіта повинна допомогти особистості оволодіти життєтворчістю; навчитися мистецтву життя; вчитися впродовж  усього  життя.
Сучасна людина повинна бути здатною:
- швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях;
- критично мислити;
- використовувати набуті знання  і вміння в навколишній дійсності;
- бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;
- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
- вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
- цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
- уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
- бережливо ставитися до свого здоров’я  і здоров’я інших як найвищої цінності;
- бути здатним до вибору альтернатив, що пропонує сучасне життя;
- Вміти планувати стратегію власного життя, орієнтуватися у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє життєве кредо і свій стиль життя.

Рекомендації для вчителів:

1. Стимулюйте учнів до творчої діяльності, розвивайте навичкам самостійної роботи.
2. Розвивайте розумову діяльність учнів, сприяйте тому, щоб учні оволодівали навичками  дослідження, аналізу, синтезу матеріалу, створюйте умови  для самовизначення учнів, їх самовираження.
3. Формуйте в учнів уміння оцінювати та аналізувати соціально-політичні явища в житті суспільства.
4. Розвивайте вміння працювати з довідковою літературою, критично осмислювати матеріал, використовувати методи історичного і соціологічного досліджень.
5. Створюйте мотиваційні умови для науково-дослідницької діяльності. Формуйте здібності до самовизначення.
6. Сприяйте природному прагненню учня пізнавати та контролювати власне майбутнє, створюйте необхідні умови для оволодіння техніками життєвого прогнозування, осмислення та узагальнення власного досвіду життєпередбачення.
7. Стимулюйте зацікавленість створенням життєвої перспективи. Стимулюйте прагнення та формуйте потребу в свідомому і творчому визначенні свого життя, власних дій та вчинків; привчайте до необхідності прийняття життєвого рішення самостійно.
8. Сприяйте свідомому і цілеспрямованому здійсненню учнем самоосвіти та самовиховання, контролю за власним життєвим часом (тайм-менеджмент) та простором.
9. Сприяйте оволодінню та ефективному застосуванні підлітком індивідуальних прийомів самовиховання та саморозвитку (самоаналіз, самопереконання, самонавіювання, самопримус та самозаохочення, самопідбадьорювання та ін.). Ці прийоми стануть підґрунтям, основою, завдяки якій стане можливою активна та цілеспрямована участь учня у формуванні власної життєвої компетентності.
10. Формуйте  в учнів свідоме, ціннісне ставлення до власного і чужого життя, соціокультурного та природного середовища.
11. Створюйте умови, необхідні для самостійного здобуття життєвого досвіду, пізнання життя та самопізнання в процесі життєтворчості.
12. Створюйте сприятливі умови для здійснення свідомого та обґрунтованого (на основі морально-ціннісних, правових, ресурсних підстав) життєвого вибору.
13. Допомагайте  формулювати життєві цілі та завдання, розробляти життєві плани.
14. Сприяйте формуванню особистісних якостей, рис характеру (активності, суб'єктності, психологічної та моральної стійкості, терплячості, наполегливості, ініціативності, толерантності, виваженості, вдумливості, доброзичливості та ін.), необхідних для розв'язання складних життєвих завдань .
15. Прищеплюйте прагнення самовдосконалюватися, саморозвиватися та самовиховуватися, оволодівати мистецтвом життя.
16. Сприяйте всебічному розвитку  індивідуальності учня на основі виявлення її задатків та здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб.
17. Виховуйте школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво та соціально компетентної особистості.
18. Створюйте ситуацію успіху для кожного учня, і тим самим стимулюйте у школярів бажання та вміння учитися, виховуйте  потребу і здатность до навчання впродовж усього життя,вчіть їх  творчо використовувати набуті знання.
19. Виховуйте в учнів любов до праці та співпраці, створюйте  умови для їхнього життєвого та професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору майбутньої професії й оволодіння нею.
20. Створюйте проблемні ситуації для виховання школяра як особистості моральної, відповідальної, людини культури з розвиненими естетичним, етичним ставленням до навколишнього світу та самої себе.
21. Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
22. Не жалкуйте часу та зусиль на виховання активності. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
23. Допомагайте учням оволодівати найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності. Вчіть дітей вчитися.
24. Необхідно частіше запитувати «чому?», щоб  навчити мислити причинно. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвиваючої освіти.
25. Пам’ятайте, що знає не той, хто переказує, а той, хто використовує на практиці.
26. Привчайте учнів думати та діяти самостійно.
27. Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі вирішуйте декількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
28. Необхідно частіше показувати учням перспективи їх навчання.
29. Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
30. У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем знань.
31. Вивчайте та враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
32. Будьте проінформовані відносно останніх наукових досліджень за своїм предметом.
33. Схвалюйте дослідницьку роботу учнів. Знайдіть можливість ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами рішення задач, обробкою довідкових матеріалів.
34. Вчіть так, щоб учень розумів, що знання є для нього життєвою необхідністю.
35. Роз’ясніть  учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації життєвих планів.
36. Активно і творчо  розвивати особистість учнів згідно з актуальними цінностями, нормами моралі.
37. Налаштовувати школярів на  постійне навчання, самовдосконалення, формувати здатність самовдосконалюватися.
38. Формувати здатність захищати та реалізувати власні права.
39. Розвивати критичне мислення у учнів, активно та творчо вирішувати проблеми.
40. Спільна участь учителів та учнів у вирішенні проблем та прийнятті рішень.
41. Практичність, вчити використовувати  знання, вміння та досвід, який здобувається у школі для повсякденного життя та майбутньої професійної діяльності.

Рекомендації для учнів
1. Намагайся бути впевненим  у собі, постійно розширюй власні можливості,  реалізуй намічені цілі.
2. Не губись при зіткненні з непередбаченою ситуацією – це допоможе тобі розвинути здатність адекватно діяти у динамічному світі, складних ситуаціях.
3. Будь активним, підтримуй у собі здатність до навчання протягом усього життя.
4. Намагайся адекватно оцінювати  власні сили,  вчись знаходити можливості для їх реалізації.
5. Вчись правильно та раціонально ставити цілі та коректно планувати шлях їх досягнення.
6. Привчайся брати на себе відповідальність за свої вчинки – це допоможе тобі бути більш розважливим у прийнятті важливих рішень.
7. Намагайся толерантно ставитись до оточуючих, поважай думку співрозмовника.
8. Плануючи свої дії та приймаючи рішення, чітко визначай цілі та етапи їх досягнення, а також прогнозуй наслідки своїх дій.
9. Аналізуй свої вчинки та формуй здатність до післядії, рефлексії (аналіз та оцінювання дій.).
10. Свідомо перенось актуальні знання та навички певної діяльності за межі ситуації, в яких вони були сформовані та використовувалися, в нове проблемне поле.
11. Вчись висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша, узгоджувати їх та доходити до порозуміння.
12. Зіштовхуючись із проблемними ситуаціями в своєму житті та житті знайомих, намагайся аналізувати ситуацію та знаходити якомога більше різноманітних варіантів вирішення проблеми.
13. Розширюй свій світогляд (читай, відвідуй музеї, виставки, театри).
14.  Намагайся бути гнучким: будь здатним до змін діяльності.
15. Осмислюй та накопичуй власний досвід. Навчайся переносити успішні моделі діяльності з однієї сфери життєдіяльності в іншу.
16. Постійно розвивай свої творчі здібності (участь у конкурсах, складання віршів та оповідань, участь у інтелектуальних іграх, участь у самоврядуванні, відвідування секцій та гуртків за інтересами).
17. Люби та цінуй своє життя, піклуйся про фізичне та психічне здоров’я.
18. Сприймай інформацію критично (особливо якщо вона надійшла до тебе з неперевірених джерел) – розвивай у собі інформаційну грамотність, навички роботи із суперечливою інформацією, навички протидії деструктивним інформаційним впливам.
19. Май свою точку зору в будь-якій ситуації та не дозволяй ник уму її зневажати.
20. Формуй у собі критичність та самостійність мислення.
21. Намагайся конструктивно розв’язувати конфлікті ситуації та знаходити компромісні рішення.
22. Займай активну життєву позицію.
23. Оцінюючи життєву ситуацію, намагайся логічно проектувати власні дії.
24.Плануй своє життя та керуй власним часом, фінансовими та матеріальними ресурсами, необхідними для досягнення поставлених цілей.
25. Привчай себе толерантно ставитись до соціальних, культурних, індивідуально-психологічних розбіжностей людей.
26. Вчись працювати в команді, розуміти цінності групи, приймати рішення разом з іншими.
27. Оволодівай навичками ефективного спілкування, активного слухання, діалогу, дискусії
28. Прагни до здорового способу життя.
29. Вчись адекватно сприймати навколишню дійсність, привчай себе швидко адаптуватися до ситуації.
30. Намагайся активно самовиражатись та шукай шляхи до самореалізації.
31. Намагайся активно діяти та  творчо  розвиватись  згідно з власними цінностями, нормами моралі.
32. Формувати у собі здатність захищати та реалізувати власні права.
33. Вчись  критично мислити , активно та творчо вирішувати проблеми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте право прожити власне життя.
2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
3. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
4. Любіть та поважайте свою дитину.
5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
6. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного ( бажано, щоб заборон було небагато – лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
8. Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкцію. Якщо прохання не виконується, треба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання – найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання . Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
9. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру та творчість. Саме у процесі гри та творчого вирішення проблем ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти один одного.
10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.
11. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки, переглянутого разом фільму. Розвивайтесь гуртом та обговорюйте з дитиною прочитане та побачене, робіть висновки.
12. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
13. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.
14. Відвідуйте разом театри, музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово, за кілька разів, слід оглянути всю експозицію), організуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом де ви мешкаєте.
15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам). 16. Підтримуйте сприятливий психологічний клімат сім’ї
Психологічний клімат – це емоційно-психологічний настрій, який формується в родині в процесі взаємодії її членів. Настрій з’являється внаслідок того, що при безпосередніх особистих контактах всі зв’язки між людьми набувають емоційно-психологічного забарвлення, яке визначається ціннісними орієнтаціями, моральними нормами та інтересами членів родини . Для підтримання оптимального психологічного клімату дотримуйтесь наступних умов:
- всі члени родини спілкуються між собою, вміють слухати і чути одне одного, суперечках враховується думка кожного;
- відповідальність і обв’язки поділяються між всіма членами родини ;
- члени родини підтримують одне одного, можуть виконувати обов’язки іншого у випадку зміни ситуації;
- кожен член родини вірить у себе, має адекватну самооцінку, довіряє іншим;
- члени родини мають спільну систему цінностей, поважають сімейні традиції;
- цінується почуття гумору, приділяється увага духовному життю, виховується позитивне ставлення до будь-яких подій, виділяється час для спільних розваг;
- коаліції між членами родини динамічні й мінливі;
- члени родини створюють умови для особистого зростання, звертаються за допомогою і підтримкою до фахівців у випадку кризи чи виникнення якихось проблем.