Четверг
18.01.2018
06:58
Поиск
Конкурсы
Інформація

Прозорість та інформаційна відкритість


Участь в експерименті всеукраїнського рівня за темою "Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті"
Статистика
                      
Онлайн лист
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Cегодня нас посетили
Страничка учителя
Страничка Шматко С.В.
Personagrata
Сайт Плотниковой А.А.
Сайт Потоцкой Е.А.
Сайт Пожидаевой Е.Г.
Сайт Овсяник С.Г.
Сайт Михайленко Р.А.
Сайт ТГ "Ортобиотика"
Nachalka99
Виртуальное МО уч.информатики
Квест знатоков информатики
Университетское переводоведение

Новости Osvita.ua
Внимание!
Данный сайт является
единственным официальным сайтом
Запорожского многопрофильного лицея № 99.
За недостоверную информацию,
размещенную на других сайтах,
администрация лицея
ОТВЕТСТВЕННОСТИ НЕ НЕСЕТ
Приветствую ВасГость | RSS

Главная | Регистрация | Вход
Запорожский многопрофильный лицей №99
Главная » Статьи » выставка_2018

Розвиток у молодших школярів екологічної культури і життєвих навичок як важливого чинника формування життєвої компетентності

Номінація виставки: «Нова українська школа: виховання і розвиток»

Секція: «Початкова освіта»

Тема  досвіду: «Розвиток у молодших школярів екологічної культури і життєвих навичок як важливого чинника формування життєвої компетентності»

Автор розробки: Сахарова Світлана Андріївна, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії

Запорізький багатопрофільний ліцей №99 Запорізької міської ради Запорізької області

Директор: Солдатєнко Ольга Василівна

69114 м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 13-а,

тел/факс 224-93-09

e-mail: litsey99@ukr.net

Адреса сайту:  http://litsey-99.at.ua

Провідна ідея педагогічного досвіду

 В умовах сьогодення перед людством гостро постали екологічні проблеми: забруднення ґрунтів, повітря, водойм токсичними відходами, вимирання десятків видів рослин та тварин, озонові діри, збереження генофонду та ін. Головною причиною усіх негараздів природи була і є людина. Не усвідомлюючи свого місця у навколишньому природному середовищі, вона шкодить насамперед собі, своїм нащадкам. Ось чому зараз перед учителями стоїть завдання екологічної освіти й виховання молоді, а починати слід з найменших школярів, враховуючи їхні морально-психологічні особливості та рівень екологічної культури. Екологічні знання, навички, переконання сьогодні особливо необхідні для виховання нового ціннісного ставлення до природи, розвитку світоглядної  свідомості  людини. Про це також повідомляється в Концепції Нова українська школа, де чітко визначені 10 компетентностей, серед яких є екологічна грамотність і здорове життя.

В основі досвіду лежить ідея створення цілісної системи формування та розвитку екологічної культури й життєвих навичок молодшого школяра за допомогою інноваційних технологій, форм, методів та прийомів роботи, які застосовуються при вивченні шкільних предметів та в позакласній роботі.

Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду

 Екологічне виховання молодого покоління сьогодні, як ніколи, є надзвичайно актуальним. Якщо з часів епохи Відродження людина вважалась підкорювачем або й центром світу, то нині науковці визначають істинне призначення людини – бути органічною частиною природи, жити й діяти за її законами, без необґрунтованих проб змінити чи ігнорувати їх. Особливо актуальною проблема екологічної освіти та виховання молодого покоління є для України, народ якої пережив глобальну катастрофу Чорнобиля, а територія країни з 1991 року офіційно визнана зоною екологічного лиха.

Формування життєвих компетенцій учнів включає в себе такі поняття, «екологічна компетентність», «здоровий спосіб життя», «громадська та громадянська активність» та ін., тому особливої актуальності набуває цілеспрямована та систематична робота з учнями, починаючи з початкових класів, що сприяє створенню цілісного уявлення про світ, відповідальності людини за забруднення довкілля, необхідність збереження та відновлення природних ресурсів. У Концепції  екологічної освіти України зазначається, що «формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи посідає в Україні особливе місце. Це викликано багатьма причинами, насамперед високим рівнем радіаційної, хімічної забрудненості навколишнього середовища. Тому нашим дітям украй необхідні відчуття відповідальності за природу як національну й загальнолюдську цінність, основу життя на землі, господарські, гуманні принципи природокористування» [6; 4].

Науково-теоретична база досвіду

Екологія — це фундаментальна синтетична біологічна наука про взаємозв'язок між живими організмами й середовищем існування. Екологія досліджує фундаментальні властивості життя надорганізмового рівня організації.

Характерною особливістю концепцій екологічного виховання різних педагогічних шкіл є аналіз впливу природи, її явищ і процесів на становлення особистості школяра – його соціальний, фізичний, інтелектуальний, художньо-естетичний розвиток. Найважливіше екологічне положення про невіддільність людини і природи та педагогічну цінність зміцнення гуманних почуттів дитини засобами природи підкреслювали такі великі педагоги, як: Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці,                  Ф.В. Дістверг і багато інших мислителів, кажучи про виховання в дітей «відчуття природи» як відчуття його ушляхетнюючого впливу на людину. Не залишилися осторонь від питань екології й вітчизняні педагоги.   Так, К.Д.Ушинський зазначав, що пізнання об’єктивного світу неможливе без пізнання екологічних зв’язків, реально існуючих в ньому. Їх вивчення треба розглядати як необхідну умову формування в школярів основ світогляду. Екологічне виховання є складовою частиною всебічного й гармонійного розвитку особистості, її життєвої компетентності і  визначається як одна із найважливіших й найбільш необхідних складових для переходу до гармонійного розвитку країни. На виховання в молодого покоління екологічної культури як необхідної якості свідомого громадянина звертається увага в Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: «Громадянська зрілість підростаючого покоління включає дбайливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності і відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вироблення вміння співіснувати з природою, в нетерпимості і безкомпромісній боротьбі проти губителів природи, усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища» [7; 6]. В.О.Сухомлинський писав: «Пізнання природи, оволодіння знаннями про неї заховує в собі ще не використані досі можливості для того, щоб знання формували позиції людини – соціально-політичні, моральні, естетичні, а ці позиції, по суті, є світоглядом в дії. Природа не лише середовище навколо нас, а й всенародне добро і багатство, за яке відповідає кожен громадянин нашого суспільства – це червона нитка світоглядних переконань, від яких залежить громадянська позиція людини» [3; 85].

Мета та завдання досвіду.

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання – сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати  її, формувати вміння й навички діяльності в природі. Однією з умов успішної організації екологічного виховання молоді є чітке визначення його мети. Головною метою екологічного виховання має стати формування екологічного світогляду, мислення, здатності до системного аналізу екологічних проблем і творчого їх розв’язання. Кінцевою метою екологічного виховання є формування особистості з високим рівнем екологічної культури, стрижнем якої є система суспільно важливих цінностей. Складовими екологічної культури є екологічна свідомість, екологічні переконання, екологічний світогляд, готовність до екологічної діяльності, відповідальне ставлення до навколишнього середовища. У початкових класах забезпечуються елементарні знання про природу та взаємозв’язки в ній, взаємодію і взаємовплив людини й природи; розуміння погіршення стану навколишнього середовища  внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем; розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки.

            Стисла анотація досвіду.

            На мою думку, життєву компетентність та екологічну культуру, як важливий чинник її формування, повинні розвивати всі предмети і всі заняття, які передбачені навчально-виховним процесом школи, – і в урочний час, і в позаурочний. Я вважаю, що  у вирішенні завдань формування морально-екологічної особистості значна роль належить вчителю початкових класів. Педагог повинен усвідомлювати важливість навчання правилам поведінки в природі. І чим раніше почнеться робота з екологічного виховання, тим більшою буде її педагогічна результативність. Дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, схильність до емпатії, глибокого емоційного сприйняття чужого й власного досвіду, які дозволяють говорити про можливість формування у них надійних основ відповідального ставлення до природи.

            Природоохоронну роботу з учнями проводжу безперервно, базуючись на принципах нероздільного зв’язку теорії з практикою, науковості та індивідуального підходу. Роботу спрямовую на  з’ясування наукових основ охорони навколишнього середовища,  роз’яснення ролі наукових знань як продуктивної сили суспільства, стимулювання навчальної діяльності учнів, на формування в них переконання, що прогрес суспільства в цілому неможливий без екологічної свідомості кожної людини на Землі.

             У центрі уваги сучасного педагога, діяльність якого спрямована на формування життєвокомпетентісної особистості, повинні бути такі інноваційні методи, прийоми та технології, які сприяють розвитку екологічної  культури учня, вихованню ціннісного ставлення до природи та формування життєвих компетенцій.

            На уроках природознавства та у міждисциплінарному, інтегративних зв’язках використовую такі методи:

  • пояснювально-ілюстративні: бесіда, пояснення, розповідь;
  • дослідницькі: спостереження за сезонними змінами у природі, досліди;
  • частково - пошукові: екологічний експеримент, екологічні досліди та задачі;
  • метод виховання засобами народних традицій.

 Крім того, на уроках впроваджую  інтерактивні види  роботи, такі як: робота в парі, в групах, «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Дискусія», «Кросворд», «Обери позицію», метод «Прес», «Метод проектів», «Метод моделювання ситуацій» та інші, що дають можливість реалізувати особистісно орієнтований, компетентісний та діяльнісний підхід у навчанні, дають змогу кожній дитині відчути причетність до порушеної проблеми.

У позакласній роботі застосовую методи екологічного виховання такі, як: екологічні асоціації, художня репрезентація природничих об’єктів, екологічна лабіалізація, рефлексія, ідентифікація, емпатія, екологічна турбота, ритуалізація екологічної діяльності, метод екологічних експентацій.

Екологічне виховання школярів здійснюю  шляхом поєднання різних форм роботи:

1. Навчально-дослідницька діяльність:

  • організація та проведення еколого-краєзнавчих екскурсій;
  • організація та проведення дослідів та міні-досліджень;
  • виконання практичних завдань.

            2. Природоохоронна діяльність:

  • екологічні акції;
  • посадка зелених насаджень;
  • виготовлення годівниць та шпаківень;
  • догляд за рослинами;
  • екологічні суботники.

3. Навчально-просвітницька діяльність:

  • втілення та захист екопроектів;
  • конкурси малюнків, плакатів, листівок;
  • конкурси екологічних казок, віршів;
  • випуск  екологічної газети;
  • випуск буклетів на екологічну тематику;
  • створення комп’ютерних презентацій.

Практична значущість досвіду.

Розроблена та апробована педагогічна система вчителя, яка:

  • припускає широке системне застосування сучасних навчальних та виховних технологій, які ґрунтуються на принципах особистісно та компетентнісно  спрямованого навчання;
  • забезпечує реалізацію завдань щодо формування життєвої компетентності шляхом залучення учнів до творчої, екологічно спрямованої  продуктивної  діяльності на уроках та в позаурочний час;
  • забезпечує збільшення інтересу до пізнання довкілля та місця людини в ньому.

   Результативність впровадження  досвіду.

У ході моделювання й апробації досвіду мною були виділені такі критерії формування екологічної компетенції молодших школярів, відповідні основним сферам розвитку особистості: пізнавальні,  емоційно-ціннісні і діяльнісні. За кожним з даних критеріїв  мною були виділені основні показники, які увійшли до змістовної характеристики рівнів сформованості екологічної вихованості: початковий, середній і високий. Результати моніторингу виявили значне зростання  сформованості у молодших школярів екологічної компетенції за контрольний період, зокрема за такими показниками:

  • глибина та системність природничо-наукових знань;
  • сформованість та різноманітність екологічних умінь та навичок;
  • сформованість уявлень про багатогранність цінностей природи;
  • прояв інтересу до екологічних проблем;
  • ініціатива та активність у природоохоронній діяльності;
  • впевненість у необхідності охорони навколишнього середовища;
  • дотримання правил поведінки у природі;
  • розвиток особистісних якостей.

Отримані результати підтвердили  припущення про ефективність розробленої педагогічної системи формування у молодших школярів екологічної культури і життєвих навичок як важливого чинника формування життєвої компетентності.

Вид досвіду за інноваційним потенціалом – модифікаційний. Використання оптимальних форм, методів і прийомів, різноманітних інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі, які сприяють розвитку в молодших школярів екологічної культури і життєвих навичок як важливого чинника формування життєвої компетенції.

Репрезентація досвіду

Досвід репрезентований на засіданнях шкільних та  районних методичних об’єднань, активно використовується в навчально-виховній діяльності  освітньо-виховного  простору  ліцею; публікації в науково-методичному посібнику "Виховний простір як вихідна умова розвитку життєвокомпетентнісної особистості" //Статус, 2017, «Схвалено до використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти») від 23.10. 2017 № 21.1/12-Г-722 (бесіди з етики для учнів 1-го класу), «Фасилітативний стиль педагогічної взаємодії як невід'ємна складова позитивного виховного простору в початковій школі», розробка уроку з природознавства на сайті: http://nachalka-lyceum99@jimdo.com; участь у Всеукраїнському Інтернет-конкурсі «Учитель року-2017» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок» (диплом лауреата в номінації « Учитель-ерудит»).

Теги: початкова освіта,  екологічне виховання, життєва компетентність, екологічна культура, методи та прийоми формування екологічної культури, екологічна компетенція, особистісно орієнтоване навчання, інтерактивні технології, інноваційні методи, комунікативний підхід, дослідницька  робота.

Посилання на досвід:

https://drive.google.com/open?id=1jGtmfctsEmFPDDCf4gSBjhdAZpjstVRa

http://nachalka-lyceum99@jimdo.com

Анотація досвіду: http://litsey-99.at.ua/publ/vystavka_2018/9

Перелік додатків

Додаток № 1. Дидактичні екологічні ігри.

Додаток № 2. Конспект уроку з природознавства «Кругообіг води в природі»,   (фото з уроку), презентація - http://nachalkalyceum99@jimdo.com

Додаток № 3. Приклади дослідів.

Додаток № 4. Екологічні загадки.

Додаток № 5. Презентація « Нагодуй птахів взимку»  до проекту «Годівнички

для птахів» .

Додаток № 6. Газета  « Колосочок» на тему «Допомога птахам взимку» -    

dabida@mis.lviv.ua

Додаток № 7. Екологічні задачі

Категория: выставка_2018 | Добавил: litsey-99 (22.12.2017)
Просмотров: 17 | Теги: методи та прийоми формування еколог, екологічна ко, початкова освіта, життєва компетентність, екологічна культура, екологічне виховання | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]